Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бгайниця, -ці, ж. Женщина, дѣлающая изъ тѣста свадебные хлѣбы. МУЕ. І. 116. (Полт.). Cм. бгати.
Гаркавий, -а, -е. Картавящій, картавый. Левч. 72.
Знахарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься знахарствомъ. Що не тілько та пан Сава церков та руйнує, із бісами став за право й дуже знахарює. Макс. (1834). 91. А його жінка ще к тому й знахарювала, та таки так, що декому і помагала. Мог. 111.
Їднанки, -но́к, ж. мн. Cм. єднанка 2. Шух. І. 34.
Коров'яр, -ра, м. Пастухъ коровъ. Вх. Лем. 427.
Налимарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Наработать (о шорникѣ).
Підпити Cм. підпивати.
П'ять, -тьо́х числ. Пять.
Сеймик, -ка, м. 1) Ум. отъ сейм. 2) Провинціальный съѣздъ шляхты въ польскомъ государствѣ. Сейми, сеймики ревіли. Шевч. 130.
Шкандиляти, -ля́ю, -єш, гл. = шкандибати. Мнж. 194.