Відпасатися, -саюся, -єшся, сов. в. відпастися, -суся, -сешся, гл. 1) Откармливаться, откормиться, разжирѣть (о скотѣ, но также и о людяхъ). Одпасся людським потом.
Огудина, -ни, ж. = огудиння.
Скверещати, -щу́, -щи́ш, гл. Рѣзко чирикать (о сойкѣ и др.).
Стукотати, -чу́, -тиш, гл. Стучать. Стукотить — грімотить, мов сто коней біжить.
Удержування, -ня, с. Удерживаніе, сдерживаніе.
Умовно нар.
1) Условно.
2) Убѣдительно, стараясь уговорить, убѣдить. Одкаже йому тихо, та умовно так уже.
Утишка, -ки, ж. Затишье.
Центурія, -рії, ж. Раст. Erythraea Centaurium L.
Шлюбочок, -чку, м. Ум. отъ шлюб.
Шляхівщина, -ни, ж. Сѣно, солома или зерно, падающіе съ воза при перевозкѣ. Там хтось віз ячмінь і такий ячмінь великий, а в копиці скошений; що ж? Скрізь по дорозі шляхівщина, така шляхівщина, що аж жаль бере, як подивишся.