Висіль, -соли, ж. Шуточное слово, употребленное повидимому въ значеніи: отсутствіе соли. Cм. випшоно.
Джиґу́ха, -хи, ж. 1) Все хлещущее или жалящее: розга, кнутъ, насѣкомое. 2) Раст. Крапива, Urtica dioica. Ум. Джиґу́шка. Пужка-джиґушка, — вставай, дівка Марушка.
Запрода́ти, -ся. Cм. запродувати, -ся.
Купайло и купало, -ла, м. 1) Ночь съ 23 на 24 іюня, обрядъ празднованія, совершаемаго въ эту ночь сельской молодежью. Сьогодня Купала, а завтра Івана. Иногда такъ называется мѣсто празднованія: На купалі огонь горить. 2) Чучело, употребляемое во время этого празднованія. 3) Дѣвушка, которая во время празднованія, при обрядѣ гаданія, раздаетъ цвѣты. 4) Употребленное въ среднемъ родѣ и какъ собирательное, обозначаетъ лицъ, участвующихъ въ этомъ празднествѣ. Сходилось купало із дому до дому. Ум. купа(й)лочко. Час нам, дівчатка, з купайлочка додому.
Підкасатися, -саюся, -єшся, гл.
1) Засучить рукава.
2) Подобрать платье, полы платья.
Стіжок, -жка, м.
1) Ум. отъ стіг.
2) Родъ мужской стрижки. Чоловіки стрижені усі густо в стіжок, а підголених чубів щось не видно було.
Татар, -ра, татарин, -на м.; мн. ч. татари и татаро́ве. Татаринъ. За козака рушник дала, за татара заміж пішла. У городі Килії татарин сидить бородатий. Були ж в мене гості татарове. Ум. татаронько. Були в мене гостоньки, молодії татароньки.
Улатати, -таю, -єш, гл. Наложить заплаты. Влатати треба старий кожух.
Цубірка, -ки, ж. = білка, Sciurus vulgaris.
Шуя, шуї, ж. соб. Сволочь, шваль. Сама шуя в корчмі.