Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

нехотя

Нехотя, нехотячи, нар. Нехотя. П'яні а діти і нехотя правду скажуть. Ном. № 8079. Хиба я зумисне його бив у ніс: нехотячи — ми боролися, я його й теє, а він носом об ослін. Канев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 561.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕХОТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕХОТЯ"
Арда́н, -ну, м. = Орда́нь 2. МУЕ. III. 39.
Веретиння, -ня, с.? Ні з того, ні з сього — веретиння. Ном. № 7003.
До́куль нар. = докіль. І докуль чорт очі зав'язав, то дубину приготовив. Рудч. Ск. І. 64.
Погудити, -джу, -диш, гл. Выразить порицаніе, охулить. Чуб. III. 192. Сестру похвалять, мене погудять. Гол. IV. 536.
Поди, -дів, м. Низменныя мѣста, долина. Черном. Cм. під 1.
Поприручати, -ча́ю, -єш, гл. Поручить (во множествѣ).  
Пхикання, -ня, с. Хныканье, всхлипываніе. Котл. Ен. IV. 61.
Розгуторити, -рю, -риш, гл.мову. Разговориться. Із вітром сонечко розгуторило мову про силу, бачите, хто з них моцніший був. Греб. 375.
Тма, тми, ж. = тьма. Мав велику тму ангелів. Гн. І. 16.
Хворіти, -рію, -єш, гл. Болѣть. Ой щоб тому да три літа хворіти, хто побрав зазульчини діти. Чуб. ІІІ. 157. У чумаків воли хворіють. Драг. 167.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕХОТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.