Довба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Долбить. Вода і камінь довба. 2) Ковырять. Довбати в носі.
Дьогтя́р, -ра́, м. = дігтяр. Дьогтяр і смердить дьогтем.
Єдама́шка, -ки, ж. = адамашка. А де ж твої, пане Саво, сукні-єдамашки, що ти нажив, вражий сину, з козацької ласки? Знімали з себе жупани-лудани, блаватаси й єдамашки.
Збаня́, -ня́ти, с. 1) Маленькій жбанъ. Ум. збаня́тко. 2) мн. Раст. Campanula ranunculoides.
Качальня, -ні, ж. Катокъ для бѣлья.
Подяка, -ки, ж. Благодарность.
Спожиткувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Воспользоваться, употребить съ пользой.
2) Съѣсть. Як вони там трохи спожиткували, тогди забралися і пішли у свою дорогу.
Спроста нар. Спроста. Уже ж то не спроста в його такий жупан.
Трусанина, -ни, ж.
1) Обыскъ.
2) Смятеніе, сумятица. З самого світу у нас трусанина настала, приїхав мировий, дак і мого чоловіка забрато.
Христування, -ня, с. Обычай поздравлять въ свѣтлое воскресенье, съ произнесеніемъ извѣстныхъ виршей. Великоднє христування. Є старосвітські вірші для христування: «Христос воскрес, рад мир увесь: діждалися божої паски....» 2) = христосання.