Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Викликати 1, -каю, -єш, сов. в. викликати, -чу, -чеш, гл. Вызывать, вызвать. Листи читали, козаків у поход викликали. Макс. Виклич мені дівча з хати. Мет. 19.
Гакання, -ня, с. Частое повтореніе вопросит. меж. га.
Горди́нець, -нця́, м. Татаринъ изъ орды. К. Дз. 9. К. ЦН. 226.
Дрябча́к, -ка́, м. Раст. Cirsium lanceolatum.
Завечорі́ти, -ри́ть, гл. безл. Повечерѣть.
Клопотія, -тії, ж. = клопота. Камен. у.  
Позаробляти, -ля́ю, -єш, гл. Задѣлать (во множествѣ).
Семилітка, -ки, ж. Имѣющая семь лѣтъ. Грин. III. 83. Стрів дівку семилітку. Чуб. V. 1190.
Смиренний, -а, -е. Смиренный. Смиренного возносять на високість. К. Іов. 12.
Стаганювати, -нюю, -єш, гл. Снимать висящій надъ огнемъ на треножникѣ котелокъ со сваренной пищей. Уже час стаганювати казанок, а то сало вбіжить та й пшоно вже роскипілося. Волч. у. (Лобод.).