Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Докінчи́ти Cм. докінчувати.
Кольфарба, -би, ж. Клеевая краска. Під кольфарбу золотити.
Ма́рфа, -фи, ж. У гуцульскихъ древорубовъ: дерево, сбиваемое въ плоты для сплава по рѣкѣ. Шух. І. 181.
Метли́ще, -ща, с. Палка къ метлѣ.
Начерпнути, -пну, -не́ш
Подокручувати, -чую, -єш, гл. Докрутить (во множествѣ).
Попарити, -рю, -риш, гл. 1) Попарить горячей водой, на огнѣ, — во множествѣ. Тікай лиш од печі, — попарю плечі. Грин. І. 243. 2) Высѣчь розгами, побить. Як попарить мужик ціпом, — аж шкура облізла. Грин. III. 674. Зи теж їх і попарили сьогодні (різками). Мир. ХРВ. 268.
Прихапцем, прихапці, нар. 1) Урывками. Я прихапцем нарубав більш дров, ніж він за день. Н. Вол. у. 2) На скорую руку. Прихапці взяв хліба шматок на дорогу.
Смерічка, -ки, ж. Раст. Equisetum silvaticum. Вх. Пч. II. 31.
Спинятися, -ня́юся, -єшся, сов. в. спинитися, -ню́ся, -нишся, гл. Останавливаться, остановиться, удерживаться, удержаться. Пішла б на край світа, не спинилась би. Левиц. І. 54. Час не спиняється. МВ. І. 150.