Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вдовецький, -а, -е. = удовецький.
Дрото́чок, -чка, м. Ум. отъ. дріт.
Корчити, -чу, -чиш 1) Корчить, гнуть. Як берест од огню корчиться, так... місячного відьмача, або відьму, щоб корчило і ломило. Чуб. І. 85. Хлопці сиділи, постолики корчили. Грин. III. 103. 2) Кривить. Батько як зачав корчити лице. Ном. № 2346. 3) = корчувати. Вх. Лем. 427.
Мо́нька, -ки, ж. Ум. отъ мо́ня.
Пообстригати, -га́ю, -єш, гл. Остричь (многихъ).
Попрогледжувати, -джую, -єш, гл. Проглядѣть. Здається, усі вікна попрогледжувала, його визираючи. Г. Барв. 121.
Пошкарубитися, -блюся, -бишся, гл. = пошкарубіти.
Роззолотити Cм. роззолочувати.
Слюз, -за, м. 1) Слизь. (Міусск. окр. ). 2) = слиз. Вх. Пч. І. 11.
Хиря, -рі, ж. Болѣзнь. Употребл лишь въ извѣстныхъ выраженіяхъ, напр. такий, як хи́ря. Больной, имѣющій жалкій видъ. Вернувся наш запорожець, як та хиря-хиря, обідраний, облатаний, калікою в хату. Шевч. 229. годити, як хирі. Сильно угождать. Як тій болячці, як тій хирі громадою годили тому борцеві. Шевч. 569. на хи́рю. На бѣду. А кайзак нахирю та на тяжке лихо любенько та тихо і вкрав ту сокиру. Шевч. 436. матері їх хи́ря! Ругательство. Шевч. 168.