Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зранити, -ню, -ниш, гл. Изранить.
Коронний, -а, -е. Коронный, государственный. Гетьману коронному узять себе за шию не давали. К. ЧР. 11.
Мі́ськаво нар. Грязно, топко. Шух. І. 81.
Піджод, -ду, м. Поджиданіе, ожиданіе. МВ. ІІ. 120.
Посмолити, -лю́, -лиш, гл. Осмолить.
Поши́тися, -ши́юся, -єшся, гл. 1) Сшить. Пошилася сорочка. 2) Лѣзть, проскальзывать, шнырнуть. Звідтіль майнула зелена ящірка і пошилась поміж калачиками й шпоришом. Левиц. Пов. 334. 3) — у ко́го, між ко́го. Превратиться въ кого. Ти... пошивсь з ріднею в москалі. Г.-Арт. (О. 1861. III. 87). Не пошились ми в чужоземщину слідо́м за своїми спокушеними главами. К. ХП. 131. І вона між пани пошилась. — в ду́рні. Остаться въ дурняхъ.
Рапчати, -чу́, -чи́ш, гл. = рапкати. Вх. Лем. 4 60.
Східець, -дця, м. Ступенька (неподвижной лѣстницы); мн. східці. а) ступеньки неподв. лѣстн. б) неподвижная лѣстница. Стор. МПр. 65. Ей красно в него і дворі єго, тисові сінці, яворові східці. Н. п.
Тетін, -на, -не. Тетинъ. Вх. Лем. 473.
Устромити, -ся. Cм. устромляти, -ся.