Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гнівний, -а, -е. Гнѣвный, сердитый. Такий гнівний, — крий мати Божа. МВ. І. 99. Червона і гнівна стояла вона. Мир. Пов. II. 65., Ум. гнівненький.
Ді́яти, -ді́ю, -єш, гл. Дѣлать. Що тут у Бога діяти? ЗОЮР. І. 291. Не зрять Бога над собою, не знають, що діють. Шевч. Живе слово ви сієте, — яке ж лихо тим дієте! К. Досв. 128. Що ж я буду, бідний, діяв, що я жита не посіяв. Гол. І. 214.
Жаберина, -ни, ж. 1) Лягушечья икра. Угор. 2) = жабуріння 1. Вх. Лем. 413.
Жовтяни́ця, -ці, ж. Желтуха (болѣзнь). Мил. 32. Та чого се ви такі на виду жовті? Чи не жовтяниця? МВ. ІІ. 203. 2) Раст. Chrysosplenium alternifolium L. ЗЮЗО. І. 116.
Одк.. Cм. отъ відкадити до відкушувати.
Посіятися, -сіюся, -єшся, гл. 1) Посѣяться, засѣяться. Полем розстелися (ниво), та посійся добрим житом. Шевч. 652. 2) О волосахъ: разсыпаться. Очіпок зовсім звис на очі, волосся посіялось. Г. Барв. 115.
Похрумкати, -каю, -єш, гл. = похрумати.
Свекруха, -хи, ж. Свекровь. Чужа хата такая, як свекруха лихая. Мет. 120. Ум. свекрівонька, свекро́вця, свекрушенька. Чуб. V. 725.
Сержина, -ни, ж. = жоржина. Мил. 168.
Удатне нар. Удачно. Проміння там то вдатне змальовано. Св. Л. 26.