Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Арши́нний, -а, -е. Аршинный, длиною въ 1 аршинъ. Вас. 145.
За́сувка, -ки, ж. 1) Задвижка. 2) Дощечка въ ложѣ гуцульскаго ружья, которой задвигается полое мѣсто, гдѣ хранятся пули. Шух. І. 229, 230. 3) Часть ри́ток (Cм.) МУЕ. III. 20.
Захова, -вы, ж. = заховъ.
Персона, -ни, ж. Персона, особа, лицо. Не гуляй же, сину, із панами та з великими персонами. Чуб. V. 102.
Повицуплювати, -люю, -єш, гл. Вытащить (во множествѣ).
Похлянути, -немо, -нете, гл. То-же, что и охлянути, но о многихъ. Гуси похляли без води. Борз. у.
Прихвальба, -би, ж. Похвала. Левиц. І. 476.
Собічити, -чу, -чиш, гл. Присваивать. Все собічить: і то моє, і се не ваше. Св. Л. 244.
Суржик, -ка, м. Смѣшанный зерновой хлѣбъ или мука изъ него, напр. пшеница съ рожью, рожь съ ячменемъ, ячмень съ овсомъ и пр. Всюди лежні, перепійці і шишки самії не із суржику ліпили, — суще пуховії, із пшениці. Мкр. Н. 33. 2) Человѣкъ смѣшанной расы. Се суржик: батько був циган, а мати дівка з нашого села. Черк. у.
Трепетик, -ка, м. Въ сѣделкѣ: металлическая дужка, сквозь которую проходитъ черезсѣделень. Харьковъ. (Лобод.).