Балу. Употребл. въ выраженіяхъ: балу-балу, галу-балу, тару та балу — болтать. Галу-балу, а свині в ріпі. Я тут балу-балу, а тісто біжит по столу.
Брижатий, -а, -е. О сапогѣ: со складками на голенищахъ. Чоботи брижаті.
Вдівець, -вця, м., вдівонька и вдівочка, -ки, ж. = удівець, удівонька, удівочка.
Гов'Єдо, -да, с. Рогатый скотъ. (На границѣ съ Угорщиной и въ Галиціи).
Дурні́шати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться гдупѣе.
Запе́вняти, -ня́ю, -єш, сов. в. запевни́ти, -ню, -ниш, гл. Увѣрять, увѣрить. Не можна теж запевняти, що і в таких людей, як М. Вовчок, не різнить дещо з народньою мовою.
Засели́ти, -ся. Cм. заселювати, -ся.
Карчило, -ла, с. Затылокъ.
Обідець 2, -дця, м.
1) Ум. отъ обід. Ободокъ.
2) Кольцо, колечко. Ой там Павлусь з крамом стане, з хорошим крамом — обідцями. Усім дівочкам роспродає, дівці Галочці даром дає.
Тапчанник, -ка, м. Мастеръ, дѣлающій тапчани.