Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Асе́сор, -ра, м. Становой приставъ. (Правобер.) Повернувся я з Сібіру, — нема ж мені долі... Асесори і справники за мною вганяють. Грин. III. 618.
Блазень, -зня, м. 1) Молокососъ; дуракъ, дурачина, глупецъ, олухъ. І морду на плече схиливши, як блазень цмокавсь та лизавсь. Котл. Ен. VI. 35. Чи не сором такому блазневі горілку пить? Блазень який, ще й він тут цвірінька. Черк. у. 2) Шутъ. Ум. блазник. Вх. Лем. 392.
Залозя́ка, -ки, ж. Ув. отъ за́лоза.
Збреха́ти, -шу́, -шеш, гл. Солгать, соврать. Чи справді так було, чи може хто збрехав. Гліб. 217.
Зрілко, -ка, с. = здрінка. Вх. Лем. 421.
Ли́сочка, -ки, ж. Ум. отъ лиска.
Логи́н, -на, м. 1) Упавшее или сломленное бурей дерево. Вх. Зн. 33. 2) Лежебока, лѣнтяй. Вх. Зн.
Охоложати, -жа́ю, -єш, гл. = охолоджувати. Вогка земля, холодне повітря — ніщо її не охоложало. Мир. Пов. II. 74.
Султан, -на, м. Султанъ. Ум. султанчик.
Чмутник, -ка, м. = чмут. Сим. 212.