Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Авря́к, -ка́, м. Баранъ, оставляемый на плодъ. Екатер. г. Бач, який кучерявий баранчик, — треба на авряки кинути. Мнж. 175.
Багачів, -чева, -ве. Принадлежащій богачу. Прийшов до їх багачів син. Чуб. V. 1016.
Милува́тися, -луюся, -єшся, гл. 1) Ласкать другъ друга. Вони собі цілувались, цілувались, милувались. Мет. 25. 2) Любоваться. Знайшла очима свого сина і милувалась ним. Левиц. І. 269. Милувався такою вродливою красою. Мир. ХРВ. 61.
Надприро́дній, -я, -є. Сверхъестественный, чудесный. Сяєво його духа було чимся надприроднім. К. ХП. 15.
Отруїти, ся = Cм. отруювати, -ся.
Піскозоба, -би, ж. Рыба. Cobitis taenia. Вх. Пч. II. 19.
Поросправляти, -ля́ю, -єш, гл. Расправить (во множествѣ).
Пташачор, -ра, м. Порода ястреба, Nisus communis. Вх. Лем. 264.
Скрепенити, -ню́, -ни́ш, гл. Прилѣпить скрепеник.
Сончовий, -а́, -е́ ? Пару чобіт сончових. Чуб. V. 65.