Виса, -си, ж. Что-либо висящее. Находится въ загадкѣ о висящемъ плодѣ и свиньѣ: Виса висить, хода ходить, виса впала, хода ззіла.
Звідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться водянистымъ такимъ образомъ, что вода отдѣлится отъ всего прочаго (въ кушаньяхъ и пр.). Кутя звідніла через те, що в хаті держали, у теплі. Не бери ямою капусти, бо звідніє.
Зрядник, -ка, м. Раст. Gladiolus imbricatus L.
Напетлюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Намолоть пеклеванной муки. Він намеле й напетлює, він обійме й поцілує.
Нічник, -ка, м. Въ жилищѣ горныхъ гуцульскихъ пастуховъ тотъ изъ нихъ, на обязанности котораго лежить поддерживать ночной огонь, варя на немъ завтракъ, и сторожить всю стоянку. Cм. ночник 3.
Опороти, -рю, -риш, гл.
1) Распороть. Ішов коло тину, зачепився об тин і опоров свитину.
2) Ударить сильно. Чоловік як опоре його кийком.
Повтверяти, -ря́ю, -єш, гл. Отворить (во множествѣ). Входить Семен до комори, — повтверані скрині.
Спричинуватіти, -тію, -єш, гл. = спричи́нитися.
Тайкома нар. Тайкомъ, тайно. Закликавши тайкома мудрці, Ирод пильно в них випитувався. Росказувала раз, та не мені, а тайкома од мене бабі.
Ум'яти. Cм. уминати.