Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ара́б, -ба и ара́бин, -на, м. Арабъ. АД. І. 134. Зробивсь він (Магомет) первим чоловіком між арабами. К. МХ. 5. Ой бо вже я їду полем та все лісом зелененьким, та з турчином молоденьким чи з турчином, арабином, чи з невірним татарином. Чуб. V. 948.
Базікало, -ла, об. Болтунъ, балагуръ. І чого цей (ця) базіка все язиком меле? Оце ще мені базікало!
Гри́дка, -ки, ж. Часть рала = Жердка 3. Чуб. VII. 400.
Дово́дливо нар. Доказательно, убѣдительно. Та вже так доводливо викладає. Черном.
Дого́дне нар. Удовлетворительно, какъ слѣдуетъ; удобно. Вона нічого не вміє, а ні плаття вигладить, а ні вслужити догодне. МВ. І. 25.
Клесувати, -сую, -єш, гл. Разглаживать клесачкою шовъ обуви. Клесує чобіт.
Присіння, -ня, с. = присінки.
Смородь, -ді, ж. = сморід. Употр. также какъ брань. Смородь така, — ще й несеться. Борз. у.
Хвалення, -ня, с. Хваленіе. Господу воздам хвалення щире. К. Іов. 78.
Шелюг, -га, м. 1) Красная лоза, тальникъ, Salix acutifolia. ЗЮЗО. І. 34. Мнж. 149. 2) = шеляг. Не видушила у нього ні шелюга. Фр. Пр. 169.