Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верезати, -жу, -жиш, гл. Скрипѣть. Аби входовими дверима за єдно не верезати, не рішати, кладуть... Шух. І. 94.
Відслужувати, -жую, -єш, сов. в. відслужити, -жу, -жиш, гл. = відслуговувати, відслугувати. Позичте мені огню, — я вам одслужу. Рудч. Ск. II. 6. Одслужи той хліб, що лежачи переїла. Мир. Пов. І. 124.
Діді́вщина, -ни, ж. 1) Дѣдовщина, наслѣдіе, оставшееся послѣ дѣда. 2) Время, въ которое жили дѣды. Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє, а внук косу несе в росу, за ними співає. Шевч. 48.
Знагодитися, -джуся, -дишся, гл. Случиться. Закр.
Мару́дний, -а, -е. Копотливый, медленный, мѣшкотный.
Ніц мѣст. = нічого. Панич не знав ніц. Ном. № 1164.
Поріб'я, -б'я, с. = поребрина. Черк. у.
Стілечки, стілечко, нар. Ум. отъ стільки.
Торопало, -ла, об. 1) = торо́па. 2) Болтунъ, говорунъ. Шейк. Вх. Зн. 70.
Угіль, гля, м. = вугіль. Ум. угілець. Ном. № 10637.