Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бунчуковенко, -ка, м. Сынъ бунчукового товариша. Желех.
Вершина, -ни, ж. 1) Верховье рѣки. Гей з устні Дніпра да до вершини сімсот річок і чотирі. Макс. 2) Начало (оврага). Де коні? — В вершині балки. Стор. II. 258. 3) = вершок 2.
За́став, -ву, м. 1) = заставка 2. Грин. І. 25. 2) = застава 1. Будь, братчику, ласкав, лишаєм ті застав: коника вороного, Іваня молодого. О. 1862. IV. 32.
Обмуровувати, -вую, -єш, сов. в. обмурувати, -ру́ю, -єш, гл. Обводить, обвести каменной стѣной. Обмурував двір білим каменем; а ворітечка з жовтої меді. Мет. 338.
Одинадцять, -ти числ. Одинадцать. Було вас (биших) одинадцять, а бех дванадцятий. Чуб. І. 116. Сповістили про все се одинадцятьох. Єв. Л. XXIV. 9.
Оман, -ну, м. Раст. a) Inula Helenium. L. ЗЮЗО. І. 125. б) Verbascum nigrum. L. ЗЮЗО. І. 140.
Повстка, -ки, ж. Войлочная подкладка на внутренней части хомута, лежащей на шеѣ лошади. Вас. 159,
Позасихати, -хаємо, -єте, гл. Засохнуть (о многихъ). У крови волосся позасихало. Макс.
Статечно нар. Постоянно, степенно, солидно; порядочно; благоразумно.
Ширітвас, -са и -су, м. = шерітвас. Ширітвас дьогтю. К. ЧР. 87.