Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дого́нити I, -ню, -ниш, гл. = I Доганяти. 1) Ой ти зоре та вечірняя, чом нерано ізіходила, чом місяця не догонила? Лавр. 2. Вже погоня її догонила. Млр. л. сб. 283. 2) От став той хлопець гнать позу. Тілько що став до воріт догонити, а вже стоїть той дід на воротях. Рудч. Ск. І. 43.
Залету́ха, -хи, ж. Залетная птица.
Кендюх, -ха, м. Желудокъ четвероногихъ животныхъ. Сим. 142. Чуб. VII. 443. І виняв (у вола) тельбухи з кишками і пильно кендюх розглядав. Котл. Ен. Ум. кендюшок.
Понамантачувати, -чую, -єш, гл. Наточить косы мантачкою.
Попідкручувати, -чую, -єш, гл. Подкрутить (во множествѣ).
Премудро нар. Премудро, очень мудро. Зробив єси премудро. К. Псал. 15.
Протурготіти, -чу́, -ти́ш, гл. Прогремѣть, простучать.
Розмордувати, -ду́ю, -єш, гл. Раздражить, сдѣлать безпокойнымъ (бранно). Грець його розмордував.
Упаковування, -ня, с. Упаковываніе, укладка. Шейк.
Фаля, -лі, ж. Вѣтеръ съ дождемъ. Вх. Лем. 477.