Ґе́льґів, ґова, м. Орудіе древосѣковъ въ родѣ топора, у котораго вмѣсто широкаго лезвія подобіе птичьяго клюва внутрь загнутаго. Части: деревянное топори́ще, обу́х, па́зухи (стѣнки отверстія для топорища), фавда — четырехгранный клювъ съ дзюбко́м на концѣ; отъ удара дзюбок впивается въ конецъ бревна, которое древосѣкъ потомъ тащитъ, держа за топорище.
Ґерля́нка, -ки, ж. см. Єтір з прутя.
Дар, -ру, м. 1) Даръ, даяніе. Ні дар, ні купля. Що ж нам за дар везуть? Срібло та золото. Виймив дари та й роздав. Ви знаєте добрі дари давати дітям вашим. Бо́жий дар. Св. Причастіе. До Божого дару з чортовими ногами. 2) Дарованіе, таланта, даръ. Незвичайний дар розмови і оповідання. Квітка.... дав добру ознаку свого великого дару. Ум. Да́ронько.
Дмухону́ти, -ну́, -не́ш, гл. Сильно подуть, ударить, побѣжать. Дмухонув на ввесь рот.
Лагодитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Собираться, готовиться. А я оце лагодився до вас іти. Почали лагодитись, зарані виїхали. Парубки лагодяться у танець.
2) Починяться.
3) Мириться. Лагодимось, нівроку, як кіт з собакою.
Порозбужати, -жа́ю, -єш, гл. Разбудить (многихъ). Ой устала мила, як не лежала, усю челядоньку порозбужала.
Сніголюб, -ба, м. пт. Подорожникъ зимній, Emberiza nivalis.
Тіснувато нар. Тѣсновато.
Утратити, -ся. Cм. утрачати, -ся.
Чабанів, -нова, -ве Принадлежав пастуху овецъ.
