Балище, -ща, с. Степной оврагъ, узкая и длинная долина. По тих степах, по горах Дніпрових, по балищах і лугах низових живе його слава од віку до віку. Везуть у балище на водопійло. Cм. балка.
Віблий, -а, -е. Круглый, цилиндрическій. віблий обруч — обручъ изъ цѣльнаго неразщепленнаго надвое древеснаго ствола. вібла хата. Хата изъ круглыхъ бревенъ.
Водву́д, -да, м. = одуд.
Зціпити Cм. зціплювати.
Покликнути, -ну, -неш, гл.
1) Крикнуть. Покликне він на Івана Луговського, писаря військового. Дума.
2) Воззвать, вдвинуть кличъ. Ой на славній Україні кляне, покликне Филоненко, корсунський полковник, на долину Черкень гуляти.
Покоївчин, -на, -не. Принадлежащій горничной.
Припасати, -са́ю, -єш, сов. в. припасти, -су, -се́ш, гл.
1) Припасать, припасти, запасать, запасти. Для щитів ночви припасали, і дна із діжок вибивали.
2) Подкармливать, подкормить. Стали чумаки воли припасати. Я припас вівці та й іду.
Пуговиця, -ці, ж. Родъ мѣдной пуговицы съ ушкомъ; такія пуговицы употребляются для украшенія кожаныхъ сумокъ (табівок).
Світач, -ча, м. 1) Маленькій желѣзный подсвѣчникъ для восковой свѣчи у иконы: желѣзный стержень, вбиваемый въ стѣну или божник, съ трубочкой для свѣчи. . Cм. світич. 2) Въ курной полѣсской хатѣ: четырехугольная деревянная труба, спускающаяся изъ крыши въ избу, внизу подъ нее подвѣшена желѣзная рѣшетка, на которой вечеромъ зажигаютъ лучину.
Усякий Cм. усяк.