Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дзмій, -мі́я, м. дзміїха, -хи, ж. = Змій, зміїха.
Жари́стий, -а, -е. Тлѣющій, горящій безъ пламени. Желех.
Завірю́шливий, -а, -е. Вьюжный. Желех.
Кождий, -а, -е. = кожний. Кожда пригода — до мудрости дорога. Ном. № 1752. То не можна жінку бити, жінка кожда вгідна. Гол.
Носити, -шу́, -сиш, гл. 1) Носить. Хто ж тобі, моє серденько, обідати носив? Н. п. Ой Василя, Василечка тихий Дунай носить. Мет. 19. 2) Носить одежду, обувь.
Пооббілювати, -люю, -єш, гл. Оббѣлить (во множествѣ).
Попригадувати, -дую, -єш, гл. Вспомнить (во множествѣ).
Притошний, -а, -е. Удобный, подходящій, идущій къ лицу. Мнж. 190.
Упеститися, -щуся, -стишся, гл. Подольститься, войти въ милось. Внестився чоловік умерший до своєї жінки та й ходе. Н. Вол. у. Упестився старшина, а тепер таке робе, що хоч тікай. Н. Вол. у.
Шихтарь, -ря, м. Рабочій, работающій при спускѣ срубленныхъ деревьевъ съ горъ внизъ; шихтарі стоять вдоль желобовъ, по которымъ спускается дерево и слѣдятъ за правильностью операцій. Шух. І. 179.