Завіча́ти, -ча́ю, -єш, гл. Предвѣщать. Ой голубе, голубе! завічаєш штось доброго для нашого молодого.
Кожан, -на, м. = кажан.
Кутатство, -ва, с. Хозяйство? Собственный домъ? Не будуть тебе при старості літ чужі діти у плечі торкати, будеш ти у своїм кутатстві хліба й соли вживати.
Лога́за, -зи, ж. Родъ каши изъ цѣльныхъ зеренъ обдирного ячменя, иногда съ. прибавкой гороха, варящейся съ саломъ или постнымъ масломъ. Зразу їли логазу, а як ся запомогли, без вечері лягли.
Паша, -ші, ж.
1) Кормъ для скота, подножный кормъ. Та солома ще може піде й на пашу. Ой коні наші сиваші, чи були ви на паші? Займи нашу телусю та пожени на. пашу, на панську толоку. Да корівка ваша вже стара. — Ні, не стара; яка вона стара? всього сьома паша.
2) Наживка для удочки.
Підгодовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. підгодуватися, -ду́юся, -єшся, гл. Подкармливаться, подкормиться.
Погукування, -ня, с. Покрикиванья, крики, выкрики. Христя мерщій тікає у двір, а за нею слідом погукування та вигукування.
Рахмистер, -тра, м. Счетчикъ.
Росказувати, -зую, -єш, сов. в. росказати, -жу, -жеш, гл.
1) Разсказывать, разсказать. Росказує, мов із книжки бере.
2) Велѣть, приказывать, приказать. Я би-м тя рада кохати, — трудно серцю росказати. Я так росказую, так має бути.
Шматкувати, -ку́ю, -єш, гл. = шматувати.