Герґев, -ва, м. = кулешінник.
Година, -ни, ж. 1) Часъ. Ой сплю годину, сплю і другую, й а вже повертає та на третюю. Як ось із неба дощ полився, в годину ввесь пожар залив. Ой уночі, а з півночі та о третій годині, гей злапали вдовин сина.... В осени дня — година. Вік наш — як година. що години. Каждый часъ. Що години треба давати по ложці. Употребляется также въ значеніи: постоянно. Що день, що години питається. У Лемковъ години — стѣнные часы. 2) Время, пора. Не такий світ, не така година да тепера настала. Та збудила мене мати в обідню годину. Не за великий час — за малую годину. Так то, бачу, недовга літ наших година: скоро цвіте, скоро, і в'яне, як у Полі билина. по малій годині. Немного спустя. Коли по малій годині і він приходить назад, — довго і не барився. Заміж іти — не дощову юдину перестояти. Чималу я годину пересиділа, поки вийшла пані. Щасливою годиною козак уродився. досвітня година. Предразсвѣтная пора. Лиха година. Плохія, тяжелыя времена. Лиха година настала. лиха година часто употребляется въ значеніи: злой рокъ, злая судьба. Ой лихая година моя! Одцуралась родина моя! Бий тебе лиха година! Въ этомъ же значеніи употребляется и чорна година. Щоб на тебе прийшла чорна година! на лихої години. На какого чорта. На лихої години тобі це здалося? при такій годині. Въ такомъ случаѣ. Орла повісить на тичині і при такій годині республіку зробить. Часто употребляется тавтологически: час — година. За час за годину милосердному Богу дуту оддав. Также: день — година. Як із день-години зчиналися великі война на Україні. остатня година. Послѣдній часъ, конецъ жизни. Тепер прийшла на нас остатня година. Впрочемъ остатня година употребляется и просто въ значеніи послѣднее время. В остатню годину йому стало лекше, а то було зовсім погано. 3) Хорошая погода. Як би була година, то треба б сіно гребти, а то дощі та дощі. Также употребляется: добра година — хорошая погода, негарна година — дурная погода. на годині стало. Установилась по года. 4) година іде. Идетъ дождь. Ум. годинка, годинонька, годиночка.
Запаса́тися, -са́юся, -єшся, сов. в. запасти́ся, -су́ся, -се́шся, гл. Запасаться, запастись. З Катеринославу поїхав я на село Михайлівку, щоб запастись там бувалим чоловіком.
Зрубувати, -бую, -єш, сов. в. зрубати, -баю, -єш, гл. Срубывать, срубить. Кожне дерево зрубують. Зрубай, батеньку, високу яворину, збудуй, батеньку, широку домовину.
Мі́сячник и мі́сяшник, -ка, м. Лунатикъ.
Нало́їти, -ло́ю, -їш, гл. Намазать бараньимъ жиромъ.
Переставити Cм. переставляти.
Повідкочувати, -чую, -єш, гл. Откатить (во множествѣ). Повідкочуй оте каміння далі.
Поневільний, -а, -е. Насильственный, принудительный. Там на горі церковця стояла, там дівчина поневільний шлюб брала.
Стрічний, -а, -е. Встрѣчный.