Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Голосочок, -чка, м. Ум. отъ голос.
Груше́вина, -ни, ж. Грушевое дерево. На грушевині гніздище. Чуб. І. 122.
Ґре́чно нар. Учтиво, любезно; мило.
Заку́рвити, -влю, -виш, гл. Заработать проституціей. Сосниц. у.
Покопати, -па́ю, -єш, гл. 1) Изрыть, ископать. 2) Перекопать (во множествѣ). Не можна мені з нею бувати і з нею розмовляти, бо лихії воріженьки покопали доріженьки. Чуб. V. 24. 3) Накопать, выкопать (во множествѣ). Сусідки близькії — то он вороги самі — покопали ями попід ким, під нами. Чуб. V. 72.
Попідкрадатися, -даємося, -єтеся, гл. Подкрасться (о многихъ). І як ті злодії попідкрадалися до коней, шо ми ж і не спали. Валк. у.  
Послебізувати, -зу́ю, -єш, гл. Поговорить или почитать вяло.
Сватуньо, -ня, м. ласк. отъ сват.
Страмити, -млю, -миш, гл. = соромити. Алв. 105. Г. Барв. 59.
Титульний, -а, -е. Сплошь прописной. титульні букви. Канитель (типогр.) Шейк.