Го́нор, -ру, м. Самолюбіе, гоноръ. Шляхтич за гонор уха рішився. 2) Честь, почеть. Служить Семен, служить, а гонору йому все таки нема. Доп'явшись до високих титулів та великих гонорів.
Затіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. затекти́, -течу́, -че́ш, гл. Затекать, затечь. Дайте йому молотить з тієї скирти, що затекла.
Курман, -на, м. = курмей.
Мурянча́ний и муря́нчий, -а, -е. = мурманьчий.
На́маль, нар. Маловато. Намалі вже стало люду. У нашому селі намаль землі.
Пособкати, -каю, -єш, гл. Покричать на воловъ: соб!
Смоківниця, -ці, ж. Смоковница. Загледівши смоківницю оддалеки, що мала листе, прийшов, чи не знайде чого на, ній.
Схитнути, -тну, -неш, гл. 1) Пошатнуть. Громом усю землю схитнуло. 2) Склонить, наклонить. Вона голівку схитнула набік. 3) Качнуть. Тихо схитнула головою.
Фуста, -ти, фусти́на, -ни, фустка, -ки, ж. = хуста, хустина, хустка.
Шрітати, -таю, -єш, гл. О крапивникѣ: пѣть.
