Вохкість, -кости, ж. Сырость, влажность.
В'язільник, -ка, м. = в'язальник.
Говоритися гл. Употребляется только въ 3-емъ лицѣ и чаще всего безлично: говориться, говорилось. Пословиця говориться, а хліб їсться. Дід мовчить, неначе не до його говориться. Ой що ся говорило, то все ж то неправда.
Запі́нитися, -нюся, -нишся, гл. Покрыться пѣной, запѣниться. «Грай же, море!» — заспівали. Запінились хвилі. А кабан таки справді запінивсь.
Ігронько, -ка, м. Музыкантъ. Приїхали подоляне з подолу, ой привезли свої ігроньки з собою; ой загадали хорошенько іграти.
Лютува́ння, -ня, с. Свирѣпствованіе. Лютуванням і кров'ю вони наситились уже в-доволю.
Мали́нонька и малиночка, -ки, ж. Ум. отъ малина.
Міни́тися, -ню́ся, -нишся, гл. 1) Измѣняться, перемѣняться. День минав мінивсь на вечір. . Тут я став мінитися... вже в мене (вовкулаки) і шкура вовча виросла. Ой має воно (серце) чого ся мінити. Голова болить, аж світ мені міниться. Сердиться, аж міниться. Аж іскри з очей скакнули, на лиці міниться. 2) Затмѣваться, меркнуть. Міниться сонце, місяць. Як сонце міниться, — не можна на його дивитись: очі болітимуть. Ой учора ізвечора, як місяць мінився, ішов Яким до вдівоньки, а сусід дивився. Мов сонечко праведне тоді мінилося.
Росхідниця, -ці, ж. Угощеніе, устраиваемое молодежью въ день окончанія (за недѣлю до Рождества) хожденія на вечерниці.
Соняшничиння, -ня, с. соб. Стебли подсолнечника.