Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гнойок, -йку, м. Ум. отъ гній. Як ноги въ гнойку, то й губи в лойку. Ном. № 7188.
Гуцу́льщина, -ни, ж. Мѣстность въ Галиціи (уу. Косивскій, Печенижинскій, Надвирнянскій) и Буковинѣ, заселенная гуцулами.
Затуля́тися, -ля́юся, -єшся, сов. в. затули́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Закрываться, закрыться; заслоняться, заслониться. Не плач, мила, миленька, не журись, хоть обома долонями затулись. Чуб. V. 669. Дівчина, затулившись руками, ридає. МВ. ІІ. 41. Хоч і п'є і б'є, та менше. Я візьму, та дитиною й затулюся. Г. Барв. 283.
Кібчити, -чу, -чиш, гл. Бить, колотить. Мнж. 61.
На́вірток, -тка, м. Коловерть, сверло съ вращающейся кривой ручкой?
Обгольня, -ні, ж. Дубовая колода, обрѣзанная въ формѣ дуги, на которую пригоняютъ распаренное дерево для дуги. Кролев. у. Слов. Д. Эварн.
Оби сз. = щоби. (Пущу) тоту дівчиницю з чорними очима, оби мені молодому водиці носила. Гол. IV. 504.
Позапаковувати, -вую, -єш, гл. Упаковать (во множествѣ).
Улекшати, -шаю, -єш, сов. в. улекши́ти, -шу, -шиш, гл. = улегчати, улегчити. Циганочка потішала, влекшала серденько. Млак. 90.
Хоми мн. Родъ печенья изъ отвареннаго растертаго гороха съ растертымъ коноплянымъ сѣменемъ. Маркев. 164. Чуб. VII. 441.