Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дев'ятоси́л, -лу, м. = Дев'ясил.
Довгому́д, -да, м. Сказочное существо. По одной сказкѣ — полу-звѣрь, полу-человѣкъ: «Довгомуд — це колись такі люде були: чоловік — не чоловік, вовк — не вовк: руки у нього були такі, як і в чоловіка, а тіло усе в волоссі, а на голові шапка — хто її зна, якої масти. Чуб. ІІ. 95. Летить довгомуд. Чуб. II. 96. По другой сказкѣ: хорь. Мнж. 1. Ум. Довгому́дик.
Зди́рство, -ва, с. Грабежъ, обирательство; вымогательство. Метнувся на здирство і душегубство ляхів та жидів. Стор. МПр. 143, 144.
Молоди́чка, -ки, ж. Ум. отъ молодиця.  
Овадний, -а, -е. = оводний. Проск. у.
Під'їхати. Cм. під'їздити.
Пошкатильгати, -га́ю, -єш, гл. Пойти прихрамывая. Старий сказав та й пошкатильгав у коршму. Федьк.
Римарський, -а, -е. Шорный. Cм. лимарський.
Цінькати, -каю, -єш, гл. О птицѣ: кричать, издавая звуки, подобныя цінь-цінь. Вх. Уг. 274.
Штирити, -рю, -риш, гл. Гнать. Раз чорт і штирив свиню. Мнж. 128.