Битець, -тця, м. Каменоломщикъ.
Кидатися, -даюся, -єшся, [p]одн. в.[/p] кинутися, -нуся, -нешся, гл.
1) Бросаться. Кинувсь до Шрама і поцілував його. Кидається і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть. Кинулася до Ганнусі і в коси впилася.
2) Обращаться. Вже й на прощу ходили, і до знахарів кидались — не пособляє.
3) Впадать. Там, де Случ з Горином кидається у Припець, — звідти ми пригнали.
4) Биться (о сердцѣ, пульсѣ). А серце моє кидається, кидається.
5) не кидатися чого́. Придерживаться, не оставлять. До Св. Духа не кидайся кожуха. Цілий вік він брехав, дак того хліба не кинеться, поки і вмре. першого купця не кидайся. Не упускай перваго покупщика. Чи стала ціна, чи не стала, а ти первого торгу не кидайся.
Пиняти, -ня́ю, -єш, гл. Медлить, замедлять.
Попестити, -пещу, -стиш, гл. Понѣжить, полелѣять, поласкать. Пошкандибала Івана-сина годувать; воно сповитеє кричало у холодочку за снопом; росповила, нагодувала, попестила.
Поремствуватися, -вуюся, -єшся, гл. = поремствувати. На неї ніхто було не поремствується.
Потовщати, -щаю, -єш, гл. Потолстѣть. Вони од тепла роздалися, потовщали.
Рибацтво, -ва, с. = рибальство.
Рубчастий, -а, -е. Граненый. Частувала кума з рубчастої чарки.
Усилу нар. Съ трудомъ, едва. Всилу вона від неї вирвалась. Всилу п'ять місяців пробула в них.
Чепірнатий, -а, -е. Бахромистый, раздѣленный подобно перьямъ.
