Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Висиплятися, -ляюся, -єшся, сов. в. виспатися, -плюся, -пишся, гл. Высыпаться, выспаться. Доки ти висиплятимешся та вилежуватимешся? А в вівторок похмелялася, а в середу висиплялася. Грин. II. 325. Хто як постеле, так і виспиться. Ном. № 7201.
Витребляти, -ля́ю, -єш, сов. в. витребити, -блю, -биш, гл. Истреблять, истребить, уничтожать, уничтожить. Ти його зовсім з корінням витребляєш, — от, думаєш, і заводу його не буде. О. 1862. І. 65. О. 1862. І. 64.
Ґе́дзкатися, -каюся, -єшся, гл. = Ґедзатися.
Дохожа́лість, -лости, ж. Пожилыя лѣта. Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись. Левиц. Пов. 168.
Ду́бкати, -каю, -єш, гл. Топать, производить топаньемъ шумъ. Вх. Зн. 208.
Збілі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Побѣлѣть. 2) Поблѣднѣть. Побачила труночку, іздрігнулась, збіліла. МВ. ІІ. 50. Чого так збіліла? Чуб. III. 121.
Невгавучий, невгавущий Неустанный, неугомонный.
Повивершувати, -шую, -єш, гл. Закончить кладку стоговъ.
П'явиця, -ці, ж. = кіняча. Піявица лошадиная. Вх. Пч. II. 28.
Хлюпотіти, -чу, -чеш, гл. Плескать. Хлюпотить вода. Черк. у. Дощ хлюпотить. Харьк. у.