Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Весілля, -ля, с. Свадьба. Дай, Боже, знати, з ким весілля грати. Ном. № 262. Загоїться, поки весілля скоїться. Посл. відбути, відгуляти весілля. Сыграть, отпраздновать свадьбу. весіллям называются и вообще всѣ участники свадьбы: весілля йде до молодої. О. 1862. IV. 30. Ум. весіленько, весіллячко. Вінець сплете дівчинонька та на весіленько. Млак. 93. Яке ж твоє весіллячко смутне-невеселе. Г. Барв. 208.
Кулибка, -ки, ж. Родъ печенаго хлѣба. Скажіть, синки, своїм жінкам, щоб вони напекли кулибок. Чуб. II. 446.
Можли́во нар. Возможно. Аже знаєш, що се неможливо. Федьк.
Піхтура, піхтуро́ю, нар. = піхом. К. ЧР. 114.
Полеглий, -а, -е. 1) Полегшій. 2) Слежавшійся.
Роз'язувати, -зую, -єш, сов. в. роз'язати, -жу, -жеш, гл. = розв'язувати, розв'язати.  
Стернянки, -но́к, ж. мн. Занозы и ранки на ногахъ, происходящія отъ хожденія по жнивью.
Такнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ такати.
Турків, -кова, -ве Принадлежащій турку. Желех.
Угорі нар. Вверху. Чого хмара не пада додолу, а висить вгорі? Ком. Р. ІІ. 23.