Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Задріботі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Быстро заговорить, засыпать скороговоркой. Я не хочу нічого знати, слухати, бачити! — задріботіла пані. МВ. (О. 1862. III. 53). 2) Засеменить (ногами). А хлопці, взявшись у боки, задріботять ногами, то вдарять тропака. Левиц. І. 16.
Лемзі́ти, -жу, -зиш, гл. Медленно идти, тащиться. Желех.
Маячли́вий, -а, -е. Мечтательный.
На́мено, -на, с. Имя. Желех.
Плаксій, -сія, м. Плакса. Черк. у.
Порозуміти 2, -мі́ю, -єш, гл. = порозумнішати. Де вже він порозуміє, коли тепер дурний. Камен. у.
Тилилички меж. для выраженія игры на скрипкѣ. Рудч. Ск. I. 28.
Трактування, -ня, с. Угощеніе. Шейк.
Чуркати, -каю, -єш и чуркотіти, -кочу, -тиш, гл. Бить струей литься струей. Желех. Вх. Лем. 483.
Шинкарити, -рю, -риш, гл. = шинкарювати. Желех.