Ая́йкало, -ла, м. 1) Произносящій: ая́й, стонущій. 2) Трусь, мнительный человѣкъ. Він таке (такий) аяйкало.
Вузлик, -ка, м. 1) Ум. отъ вузол. 2) Комокъ сбившейся глины. Глину на горшки треба розміщувать, бо в ній є вузлики, — так як камінці. Ум. вузличок.
Забли́мати, -маю, -єш, гл. 1) Замерцать, тускло засвѣтить. 2) Заморгать. Заблимала очима.
Копія, -пії, ж. Копія. Хто в Шевченковій Катерині, або хоч і в Марусі Квітчиній, бачить ескіз, копію з людини?
Підрізувати, -зую, -єш, сов. в. підрізати, -жу, -жеш, гл.
1) Подрѣзывать, подрѣзать. Підрізав поли він чимало.
2) Вырѣзывать, вырѣзать соты въ ульѣ. От раз підрізав він вулика. Зблизивсь і Спас. Треба підрізувати мед.
Поточити, -чу́, -чиш, гл. Источить, изгрызть. Бач, як поточило дерево — мабуть шашіль.
Присапати Cм. присапувати.
Пронявкати, -каю, -єш, пронявча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Промяукать.
Просвітлий, -а, -е. Свѣтлый, радостный, веселый, отрадный. Не маю просвітлої години. Був я в чужій стороні, — нема роду при мені, а ні роду, ні родини, ні просвітлої години.
Стравувати, -вую, -єш, гл. Кормить, питать, содержать.
