Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Близиня, -ні, ж. Близость. Яка то близиня, як од села до села верстов сорок. Екат. г.
Жарли́вий, -а, -е. = жалкий 1. Ой у полі кропивушка жарливая. Чуб. V. 707.
Ломи́тися, -млюся, -мишся, гл. 1) = ламатись. Щастя на коліні не ломиться. Ном. № 1711. Як не намочити обручі, то ломлються. Н. Вол. у. 2) Пробиваться сквозь лѣсъ, тростникъ. Слуха — ломиться щось, ломиться байрачком. Сим. 217. Гойдається де небудь поверх очерету гайок. Отто вже Мина начухрав там всячини і так з гіллям і листом і ломиться. Сим. 200.
Млина́рка, -ки, ж. Мельничиха. На тім ставку млиночок, а в тім млиночку млинарка. Чуб. V. 1068.
Похурделити, -лю, -лиш, гл. Покрутить (о вѣтрѣ).
Продиво, -ва, с. Большое диво, большое чудо. Левиц. І. 172. На продиво була вродлива. Г. Барв. 217.
Пучок, -чка, м. Пучокъ. Пучок зілля. Стор. МПр. 155. Ум. пучечок.
Сліт, -ту, м. = слота. Вх. Лем. 467.
Споружити, -жу, -жиш, гл. = спорудити. Старий собі нову свиту споружив. Зміев. у.
Труса, -си, ж. Тревога, смятеніе. За тим натовпом, клопотом та трусою, то я не урвала й годинки з людьми попрощатись. МВ. (О. 1862. III. 50). Вчинив єси ясу і поміж панами великую трусу. Шейк.