Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Двойле́зний, -а, -е. Съ двумя лезвіями. Черниг. г.
Дово́дник, -ка, м. Доносчикъ; доказатель. Cм. Доводець.
Долі́зти Cм. долазити.
Дрючи́ще, -ща, с. ув. отъ дрюк.
Закордо́нець, -нця, м. Заграничный житель.
Лис 2, лисий, -а, -е. 1) Лысый, плѣшивый. Лис, сиз, кутернога: як удасться що доброго, — велика ласка пана Бот. Ном. № 8546. Лисий лисого здалека бачить. Ном. № 7964. 2)гора́. Гора, непокрытая растительностью, — обыкновенно считается притономъ вѣдьмъ. 3)дя́дько. Чортъ, домовой. 4)кінь, віл и пр. Имѣющій бѣлое пятно на лбу. Знаються, як лисі коні. Ном. № 9481. 5)хвіст. Раст. Пѣтушій гребень, Ononis. 6)яйця. Раст. Satyrion.
Нами́кати I, -каю, -єш, гл. мичо́к. Приготовить для пряденія мички (Cм.).
Поліняка, -ки, ж. = поліно. Він поліняку дров... приніс Г. Барв. 98.
Попопрати, -перу́, -ре́ш, гл. 1) Постирать много. 2) Помочить сильно. Дощ мене попоправ. Харьк. у.
Фиркати, -каю, -єш, гл. Лягать, брыкаться. Шух. І. 53.