Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

недолуга

Недолуга, -ги, об. Слабосильный, немощный человѣкъ. Екатер. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 544.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОЛУГА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОЛУГА"
Галузонька, -ки, ж. Ум. отъ галуза.
Глидати, -даю, -єш, гл. Глодать, ѣсть. Дай, Боже, із-за молоду кости їсти, а на старість м'яке глидать. Ном. № 8705. Дітей годувать — як камінь глидать. Ном. № 9199.
Давни́м-давно́, нар. Очень давно.
Зе́мство, -ва, с. Земство.
Наздо́вж нар. Въ длину. Свидн. (О. 1861. XI. 34).
Ніченька, нічка, -ки, ж. Ум. отъ ніч.
Обмацати, -ся. Cм. обмацувати, -ся.
Проїзджати, -джа́ю, -єш, гл. = проїздити. Там пан Василько проїжджав. Чуб. III. 27.2. Десь мій милий на Вкраїні на конику проїзжає. Чуб. V. 381.
Роспари II, -рів, мн. О волахъ: не парные. Мнж. 191. Cм. ро́спарки.
Сікач, -ча, м. Сѣчка (для рубки капусты). Харьк. г., Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕДОЛУГА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.