Вуличний и вулишний, -а, -е. Уличный.
Дзи́ґличок, -чка, м. Ум. отъ дзиґлик.
Погледіти, -джу, -диш, гл. = поглядіти. Од неділі до неділі щоб всі люде погледіли.
Правити, -влю, -виш, гл. 1) Говорить, твердить, настойчиво повторять, настаивать. Я йому кажу одно, а він своє править. Там що йому не толкуй, а він своє править. 2) Требовать, взыскивать. Правити долі. Ніхто не прийде править проценту. Півник уп'ять пішов править жорна: кукуріку! оддай, пане, жорна! 3) Спрашивать извѣстную цѣну, запрашивать. А вона тільки й правила штирі злотих за нього. Умань. править, як за батька. — такъ дорого. 4) Служить (церковную службу). Молебні день-у-день Спасителеві править. 5) — за що. Служить чѣмъ. 7) Выправлять. Буде він знати, де козам роги правлють. 6) Управлять. Гляди, щоб добре народом правив. Владично правиш ти народом. 8) Дѣлать. Будеме правити із Мар'ї невісту. правити гніздо. Дѣлать гнѣздо.
Приголубливий, -а, -е. Нѣжный, ласкающій. Ой вийшла мати, і з сльозами приголубливими словами, за руку взявши, каже їй.
Сомина, -ни, ж. Мясо сома. Що сомина, що свинина.
Спорий, -а, -е. 1) Скорый, успѣшный. Де руки й охота, там спора робота.
2) Довольно большой, объемистый.
Суш 2, -шу, м. Сухой вѣтеръ. Червона калино, чом ти в лузі стоїш? Ци ся сушу боїш?
Трошиця, -ці, ж. Малость, небольшое количество, немного. Посадь го на лавицу, ней поседить трошицу.
Щебернути, -ну, -неш, гл. Отозваться, писнуть. .