Бучок, -чка, м. 1) Ум. отъ бук. Ой убили Миколайка під зеленим бучком. 2) Буковая палка; вообще палка. У нашому селі чабан убив бучком вовка. Подай мені, жінко, бучка, тепер буду вчити братка. 3) Небольшой улей. Ум. бучечок.
Вержет, -ту, м. = левержет. Накрутять оце вержет, аж стирчить, мов у квока чубик.
Доора́ти, -ся. Cм. доорювати, -ся.
Зсиніти, -ні́ю, -єш, гл. Посинѣть.
Кревно нар. см. кревне.
Низійти, -йду́, -де́ш, гл. Снизойти. З святого неба низійшла твоя і, доля, і недоля.
Оскомити, -млю, -миш, гл. Набивать оскомину. Зелені кислиці їсти, то тільки зуби оскомити.
Пощебати, -ба́ю, -єш, гл. Исколоть. Турецькая земленонька шабельками пощебана.
Тайний, -а, -е. = таємний. У свої тенета тайні ногою попали.
Фірчати, -чу, -чиш, гл. О кузнечикѣ, сверчкѣ и пр.: трещать. Сквірки фірчат.