Бутириння, -ня, с. Всякій хламъ.
Знахарювати, -рюю, -єш, гл. Заниматься знахарствомъ. Що не тілько та пан Сава церков та руйнує, із бісами став за право й дуже знахарює. А його жінка ще к тому й знахарювала, та таки так, що декому і помагала.
Короставка, -ки, ж.
1) Женщина, больная чесоткой. Употребляется какъ бранное слово.
2) = коропа.
Незмир, -ру, м. Ссора, вражда. Незмир між їх пішов.
Овчарь, -ря́, м. = вівчарь.
Полапцем нар. = полапки. От, не встаючи, полапцем намацаєш котру (грушу) біля себе пт й їси.
Почикрижити, -жу, -жиш, гл. Порѣзать, покромсать.
Прошкодитися, -джуся, -дишся, гл. Провиниться. Прошкодиться в чім небудь, сором між людьми; або кари злякається, от і дасть дропака в Січ.
Телепкати, -каю, -єш, гл. Говорить вздоръ, глупости.
Цей, ця, цяя, це, цеє, мѣст. = сей, -ся, се. Ось на ж тобі, друже, цей дукачик. А ця учаділа. Серце моє, зоре моя, де це ти зоріла? Та це ж я, каже, скликаю громаду. Перемішай цеє і закопай серед пасіки. Не казала мені мати цеї води брати. це та те. То да се. Закиль це та те, то й «святий Боже» заспівають. це б то = се б то.
