Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жри́ця, -ці, ж. Жрица. А жриця Киприди, оргії цариця, поникла. Шевч. 605.
Обрубляння, -ня, с. Кожаныя или сафьянныя украшеніи въ видѣ бордюровъ или кантовъ по краямъ сѣделки. Вас. 160.
Подавитися, -влю́ся, -вишся, гл. Подавиться. Коли ти не подавився своїм словом, то я не подавлюсь тим хлібом, що од щирого серця хотів з тобою поділитись. Стор. II. 20.
Поздихати, -хаємо, -єте, гл. Издохнуть (о многихъ). Воли поздихать. Чуб. V. 26.
Поливальник, -ка, ж. Поливальщикъ. Лохв. у.
Полумацьок, -цька, м. Мѣра сыпучихъ тѣлъ. О. 30743 гектол. Давав полумацьок вівса. МУЕ. III. 58.
Провідний, -а, -е. 1) Путеводный, руководящій. 2) — тиждень. Ѳомина неділя.
Просяти и просяяти, -ся́ю, -єш, гл. Просіять. Ой зіронька зійшла, стала, аж бо на ввесь світ просяла. Гаццук, Абетка, 28. (Нп).
Хапкий, -а, -е. 1) Поспѣшный, скорый, проворный; охотно берущійся за что. Илько до роботи хапкий, а до їжі ні. Волч. у. 2) Нечистый на руку, вороватый. На пасіку треба чоловіка, щоб не хапкий. Черк. у.
Шурхнутися, -нуся, -нешся, гл. Провалиться. Церква виходить, виходить (із землі) — вже і баню видно. Аж тут прибігла за ними матка. Що ви тут, вражі діти, робите? — Вона так знову й шурхнулась в землю. КС. 1882. VII. 89.