Блеяти, блею, -їш, гл.
1) Блеять. Реве маржина, блеють вівці.
2) Баять, говорить, болтать. Блеяй, блеяй, пане Свириде, зобачим, що з того вийде. А народ блеє та й блеє, що москаль замовив дощ.
Воїнство, -ва, с. Воинство. Духом уст його небесне воїнство з'явилось.
Вулишний, -а, -е. Уличный.
Гидно нар. = гидко. Ой на дворі плютка, тогди нам добре тутка; лиш нам єдно гидно, що сватонька не видно.
Жердь, -ді, ж. Дышло въ вѣтряной мельницѣ, которымъ ее поворачиваютъ.
Недугувати, -гую, -єш, гл. = нездужати. Зосталася сама самісінька недугуючи. Недугувала з місяць.
Нюхання, -ня, с. Нюханіе.
Переливатися, -ва́юся, -єшся, сов. в. перелитися, -ллю́ся, -ллє́шся, гл.
1) Переливаться, перелиться.
2) Литься черезъ верхъ, переливаться, перелиться черезъ верхъ.
Притаманний, -а, -е. Настоящій, собственный, подлинный. Моя притаманна сестра. Моя притаманна земля. За що я дам кому притаманного огорода. Притаманне моє ягня. Одцуралася і притаманная родина.
Хвартушок, -шка, м. Ум. отъ хвартух.