Вал, -лу, м. 1) Валъ, насыпь. Вали поосідали і зрівнялись із землею. 2) Грубыя толстыя нитки изъ пакли. Валом пошитий, вітром підбитий. Ой я свого чоловіка нарядила паном: сорочечка по коліна підв'язана валом. 3) Балъ, цилиндръ. У млині вал. Чорти зносять хмари до купи; як знесуть багацько, то качають в вали, оттого дуже гуде на небі. 4) Кучка сѣна, въ которую сгребается покіс. Горну покіс за покосом у вали, а послі в копиці коплю. Ум. валок.
Валяка, -ки, об. = валюка. Ти такий грубиян і валяка.
Гасіння, -ня, с. Погашеніе, тушеніе.
Гловарь, -ря, м. Верхній косякъ у дверей и оконъ.
Кзамент, -ту, м. Экзаменъ.
Лю́тощі, -щів, мн. = лютість. Її тиха мова гасила його лютощі.
Обректи, -ся. Cм. обрікати, -ся.
Підкопати, -ся. Cм. підкопувати, -ся.
Прогавкати, -каю, -єш, гл. Пролаять.
Чухмаритися, -рюся, -ришся, гл. = чухатися.
