Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Возний, -ного, м. Родъ судебнаго пристава при старыхъ судахъ Пан возний позов дасть. Котл. Ен. IV. 48.
Мень, -ня, м. Рыба налимъ, Gadus lota.
Окидати, -да́ю, -єш, сов. в. окинути, -ну, -неш, гл. Окидывать, окинуть. Сам Турн стоїть ні в сих, ні в тих, скрізь ярим оком окидає. Котл. Ен.
Паленя, -ня́ти, с. = паляничка. Вх. Зн. 46. Родъ овсянаго хлѣба. У ступні стовче вовес, місит паленя і їст. Гн. І. 7. Cм. палянка 2.
Пивний, -а, -е. 1) Пивной. 2) = питний. Почав медом його шинувати питним, бо горілки дідусь не вживав зроду. Г. Барв. 360.
Пліндровина, -ни, ж. Разграбленное, разоренное, опустошенное мѣсто. На пустоші німецькій, на тім руйновищі, де хміль повився, по займані — пліндровині шляхецькій живе народ. К. Дз. 110.
Повід'їдати, -да́ю, -єш, гл. Отъѣсть, отгрызть (у многихъ). Кіт повід'їдав рибі хвости.
Пообманювати, -нюю, -єш, гл. Обмануть (многихъ).
Приленути, -ну́, -не́ш, гл. = прилинути. Ой прийди або прилени ти соколоньком до мене. Мет. 60.
Улюбленець,  -нця, м. Любимець. Ум. улюбленчик. Любимчикъ. Бабуся не знає вже. чим свого коханого улюбленчика вшанувати. Г. Барв. 502.