Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виплатити, -ся. Cм. виплачувати, -ся.
Заклика́льник, -ка, м. Зовущій, зазывающій.
Людожерний, -а, -е. Свойственный людоѣду, кровожадный. Людожерне панство завдавало (людям) неронівські інквізіційні муки. К. Кр. 25. Почули свіжу кров сі людожерні птиці. К. Дз. 11. Гучить з гармат стреляння людожерне. К. ЦН. 268.
Недруг, -га, м. Недругъ, врагъ. Піднявсь на ляхів і на всіх недругів отчизни батько Хмельницький. К. ЧР. 12.
Огрядний, -а́, -е́ Дородный. Огрядний високий парубок. МВ. І., Ум. огрядне́нький. Хоч низенька, так огрядненька. Посл. Стріла нас панночка сже доросла й огрядненька собі. МВ. І.
Позатліватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Затлѣться (во множествѣ). Положила дров у піч, щоб на завтра висохли, а вони позатлівалися.
Поставкувати, -ку́ю, -єш, гл. Останавливаться по временамъ, лѣниво работать. Рубай, рубай, не поставкуй, як нарубаш, домій вандруй. Гол. II. 553.
Пристрій, -ро́ю, м. Приборъ, снарядъ. Ком. II. 85.
Трихи, трих, ж. мн. Треніе; переносно: возня, хлопоты. Употреблено въ слѣдующей поговоркѣ. Трихи та мнихи, — нема оддихи. Ном. № 10952.
Узгір'я, -р'я, с. Склонъ горы. Криниця під узгір'єм. Г. Барв. 152. Нехай в його суд по горах, по узгір'ях правда сяє. К. Псал. 163.