Берестняк, -ка, м. = берестник. Ум. берестнячок.
Горі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. 1) Горѣть. Коли Бог не годить, то й огонь не горить. Без підпалу й дрова не горять. Гори́ть, як сліпи́й ди́виться, — совсѣмъ не горитъ. Як мо́кре гори́ть. Плохо, вяло идетъ работа., дѣло. Шку́ра гори́ть (на кому). Горячій, непосѣдливый (кто). 2) Быть въ жару, имѣть повышенную температуру (о больномъ). Болітимеш, горітимеш, смерти бажатимеш. 3) Блестѣть, горѣть. Погас місяць, горить сонце. Базари, де військо, як море червоне, перед бунчуками бувало горить. Надо мною з своєю божою красою гориш ти, зоренько моя. 4) Пылать желаніемъ, сильно желать чего. До кужіля рука болить, до горілки душа горить. 5) Горю́-горю́ пень. Присловье въ игрѣ въ щітки.
Горня́тко, -тка, с. 1) Ум. отъ горня. 2) Въ хороводной игрѣ вербовая дощечка трое играющихъ малыхъ дѣтей. 3) — пщі́льне. Ячейка у пчелъ.
Захворту́нити, -нить, гл. безл. Повезти, посчастливиться.
Кастрат, -та, м. Кастратъ.
Ми́лий, -а, -е. 1) Милый, любезный. Батько милий, мати мила, дівчина миліща. по-під сам милий біг просити кого. Молить, заклинать. 2) Милый, возлюбленный. Милий милу покидає, — вороги раденькі. Нехай милий подивиться, що на серці діється. 3) Пріятный, любезный. Ум. миленький, милесенький. Миленький, милесенький мій! Моя мила милесенька, голубка сивесенька.
Очеретуватий, -а, -е. Поросшій камышемъ. Очеретуватий степ.
Русальний, -а, -е. Относящійся къ русалкамъ. Русальний тиждень, великдень. русальні розигри — по Лукашевичу четвергъ троицкой недѣли, т. е. то-же, что и русальний великдень.
Струдити, -джу, -диш, гл. Утомить работой. Вернула з поля змучена і струджена. Мого миленького не розбудять: миленький бардзо стружений.
Туркот, туркут, -та, м.
1) Порода голубя, турманъ. Ходить туркот волохатий. Попотурчи, туркоте. Позирав, ходив як туркут, голуб волохатий.
2) Ворчунъ, сварливый человѣкъ.