Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бажаний, -а, -е. Желанный, жданный. Шейк.
Ви́рити 1. Cм. ІІ. Вирива́ти.
Відплата, -ти, ж. 1) Отплата, вознагражденіе. А ще ж бо я отцю, неньці одплати не дав. Чуб. V. 1016. Я люблю тебе, дівчино, як дитину мати, не бажаю за кохання любої відплати. К. Досв. 61. 2) Возмездіе, воздаяніе, отмщеніе.
Забужа́віти, -вію, -єш, гл. Загрязниться. Ото вікна забужавіли — нічого не видно.
Помет, -та, м. 1) Бросаніе, разбросъ. жати хліб у поме́т. Жать, оставляя хлѣбъ невязаннымъ.
Приколень, -льня, м. 1) Небольшой колокъ, прикрѣпляющій жердь къ крышѣ. Міусск. окр. 2) = прикол. Найди приколень, що коня припинають, і вийми його із землі. Чуб. І. 74. 3) Часть кола, вбитая въ землю. Шух. І. 74.
Продзеленькати, -каю, -єш, гл. Прозвенѣть.
Розбенкетуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Разгуляться, давать пиры.
Удівати, -ва́ю, -єш, сов. в. удіти, удіну, -неш, гл. Надѣвать, надѣть. Вділа на себе та жупан синенький. Гол.
Хвактор, -ра, м. Факторъ, коммиссіонеръ.