Дивогля́дний, -а, -е = Дивовижний. Величезний, дивоглядний замок ся простер.
Загамува́ння, -ня, с. Обузданіе, укрощеніе, усмиреніе.
Закопирса́ти, -са́ю, -єш, гл. 1) Заковырять. 2) Негладко, нехорошо зашить.
Засича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зашипѣть (о змѣѣ). Гадюка хоч не вкусить, то засичить.
Крилатий, -а, -е. Крылатый. Його хотять крилаті вовкулаки ззісти. ...вітре мій єдиний, легкий, крилатий. Кого ж він по світах шукає? Орлицю сміливу, крилатшу над орла.
Ли́стя, -тя, с. соб. 1) Листья растеній, листва. З верби листя опадає. Шелестить пожовкле листя по діброві. 2) Письма. Гей сів Сани кінець стола, дрібне листе пише. Ум. листячко. У городі бузина, на їй листячко.
Наперемі́нку нар. Поперемінно. Наперемінну: то дощ, то виясниться.
Обломити, -млю, -миш, гл. Обломать, сломать. Мій кінь стані не простоїть, моя зброя кілка не обломить.
П'ятаччя, -чя, с. соб. Пятаки. Дітворі малій п'ятаччя, пірники й мандрики (давали).
Травний, -а́, -е́ 1) Удобоваримый, съѣдобный.
2) Питательный. Не хліб добрий, травний, не то що торішній, що не знать, що й їв.
