Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

начальникувати

Начальникувати, -кую, -єш, гл. Начальствовать. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 532.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧАЛЬНИКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЧАЛЬНИКУВАТИ"
Вимогти Cм. вимагати.
Дудуватий, -а, -е. Ймѣющій толстый стебель. Дудувате жито.
Мику́лити, -лю, -лиш, гл. Хитрить, вилять. І чого тобі микулити? Сказав би просто, що винен. Волын. г.
Моска́ти, -ка́ю, -єш, гл. Бить; стучать. Коваль москає молотком. Вх. Зн. 37.
Нади́хання, -ня, с. = надих. А ти, моє надиханнє спасенне, моя ти музо в образі любови! К. Дз. 191.
Ненавидник, -ка, м. Ненавистникъ. Спасення од ворогів наших і з руки всіх ненавидників наших. Єв. Л. І. 71. Такого ненавидника жидівського... мені ще не доводилось бачити. Г. Барв. 19.
Перевікувати, -ку́ю, -єш, гл. Прожить жизнь.
Порозвозити, -жу, -зиш, гл. Развезти (во множествѣ).
Посувом нар. Подвигая, подвигаясь.
Пуком нар. О паденіи: быстро, подобно камню. Горобці пуком падають. Мнж. 191.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЧАЛЬНИКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.