Баба́йка, -ки, ж. Большое, прикрѣпленное къ лодкѣ весло. На баба́йку! На весла! (команда кормчаго).
Вилюдніти Cм. вилюднювати.
Доду́мувати, -мую, -єш, сов. в. доду́мати, -маю, -єш, гл. 1) Окончить думать. Ще й не додумала Христя своїх думок.
Навки́дки, навки́дьки, навкидя́, навкидяча́, нар. Бросая, бросивъ. Вдарив кийком навкидки. Хтось буде шанувати: коли не зруч, то навкидя. Не догнав, так навкидяча кийка за їм кинув.
Переголосувати, -су́ю, -єш, гл. Наново вотировать.
Посвящувати, -щую, -єш, гл. = посвячувати. Позаторік посвячували церкву у нас.
Приблудити, -ся, -джу, -ся, -диш, -ся, гл. Заблудившись или блуждая прійти куда. Приблудили к Дунаєчку. Дівчинонька по гриби ходила, в зеленому лісі заблудила, приблудила к зеленому дубу. Пішов же він по пущах блудити; блудив же він сім год і чотирі, приблудився к обідній годині.
Продаватися, -даюся, -єшся, сов. в. продатися, -дамся, -дасися, гл. Продаваться, продаться. Нанявся — продався. Один чоловік продався чортові.
Ріт, рота, м.
1) Ротъ. Суха.... ложка ріт дере.
2) Въ сосудѣ: отверстіе, въ которое вливается и выливается жидкость. Ум. рото́чок.
Розчина, -ни, ж. Закваска, ферментъ для хлѣба. Нетерплячий Омелько з діжі розчину бере, на сковороді перепечку пече. Не видав хтось кислого та в розчину впав. Прийшла дівка додому, а попадя саме діжу учинила. — Чого ти, пита, посуду побила? — А пороскидайте цю росчину по хаті, так скажу. Ум. ро́зчинка.
