Випхнути Cм. випихати.
Дев'ятнадцяті́рко чис. ум. отъ дев'ятнадцятеро.
Капуза, -зи, ж. = капелюха.
Луч-Луч! меж. Крикъ доильницы, отгоняющей теленка отъ коровы.
Льоді́вка, -ки, ж. = ледівка.
Падистий, -а́, -е́.? [i][c lightslategray]падиста річка.[/c][/i]
Признаватися, -наюся, -є́шся, сов. в. признатися, -знаюся, -єшся, гл.
1) Признаваться; признаться; сознаваться, сознаться. А тепер я признатися мушу: люблю, люблю козаченька так, як свою душу.
2) — до чого. Признавать, признать что своимъ. Василь признався до того ножа.
3) до кого. Давать, дать себя узнать. Ой як вийдеш на улицю, — до мене признайся.
Урікатися, -кається, сов. в. уректися, -че́ться, гл. безл. Слышаться, послышаться. Ви ж казали, що дали йому чотирі рублі. — Та ні то вам так моє слово уреклось: я казав — чотирі без четвертака дав.
Утяжіти, -жію, -єш, гл. Сдѣлаться тяжелымъ, труднымъ (о грязной дорогѣ). Дорога втяжіла.
Царицин, -на, -не. Царицынъ. Царицине військо.