Гучо́к, -чка́, м. 1) Загонщикъ при облавѣ. 2) Игрушка: волчокъ. 3) Особаго рода игрушка изъ кости. 4) = Гупало 2. 5) Насѣк. = Бурчало. Cм. Гук 3. знач. и слѣд.
Недугий, -а, -е. = недужий. Бо я женник недугий, треба до мене другий.
Огонь, огню, м. Огонь. По тім боці огонь горить, по сім боці видно. ого́нь пускати. Поджигать. огнем піти. Сгорѣть. Бодай сіно огнем пішло і коса зломилась. Який то він собі дом коштовний збудував, — то він громовим огнем пішов. Ум. огник, о́гничок.
Погній, -ною, м. Сильно унавоженная земля.
Позлизувати, -зую, -єш, гл. Слизать (во множествѣ). Сонечко позлизує сніг де з яких горбиків на піску.
Розрепетуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Раскричаться, расшумѣться. Надає їй бебехів, дак вона ще гірше розрепетується.
Туреччина, турещина, -ни, ж. Турція. Пішов москаль в Туреччину.
Улупити, -плю, -пиш, гл.
1) Отколоть. отковырнуть, отлупить. Мій кінь сивенький на камінь не ступить, каменя не влупить. Серця б улупила та матінку купила.
2) Ударить А він його здоровенною булавою як улупить, то так і вжене в землю. Ще будем по закону судити, що тобі в спину влупити. А як влупить чортяку грім, заб'є його.
3) Побѣжать быстро. Як повернеться назад та як улупе до ями.
Уплюснути, -сну, -неш, гл. Упавь въ воду, сразу погрузиться.
Чупровий, -а, -е. . чупрові свашки Въ свад. обрядѣ: женщины со стороны жениха.
