Воложати, -жаю, -єш, гл. Сырѣть.
Збро́їця, -ці, ж. = зброя.
Квачик, -ка, м. Ум. отъ квач.
1) Мазилочка.
2) Кисточка (для мазанія).
Клювак, -ка, ж.
1) Клювъ.
2) Полукруглое большое долото для выдалбливанія древесины внутри колоды.
3) Поклеванный плодъ. Огірки клюваки.
Одіватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. одітися, -дінуся, -нешся, гл. = одягатися, одягтися. Красна дівчина полощиться, полощиться, одівається.
Охвітність, -ности, ж. Пріятность, удовольствіе; удобство. Прибрав знакомих для поради, охвітности й потіхи ради.
Посинити, -ню́, -ни́ш, гл. Посинить.
Протарабанити, -ню, -ниш, гл.
1) Протащить.
2) Пробарабанить.
Сциклини, -лин, ж. Моча.
Ухи, ухів, мн. Вздохи, оханье. Справляє сердега ухи да охи. Ухибити, блю, биш, гл. 1) Дать промахъ, промахнутися. 2) Взять часть; взять часть незамѣтно, украдкой. Можна і від карасину ухибить грошей на сіль, добренько поторгувавши сь (за керосин), або менше взявши. І я бачив той хворост у дворі в К., але щоб К. міг той хворост як небудь перенести або ухибить, то він того зробить не міг. Таки, признатися, з мірку жита в старого вхибила (нишком). 3) Потерять. Ой кого я та й любила, того-м ухибила.