Бервення, -ня, с. соб. Бревна; стволы и сучья деревъ, наносимые водой.
Валяка, -ки, об. = валюка. Ти такий грубиян і валяка.
Гре́зен, -на, м. Виноградная кисть, гроздь.
Засі́нок, -нку, м. Загородка у сѣней.
Повихоплюватися, -лююся, -єшся, гл. Вырваться; выбѣжать, выскочить. Дівчата повихоплювались без свиток у самих баєвих червоних юпках.
Поворочуватися, -чуюся, -єшся, гл. = повертатися. Олена усюди по господарству поворочувалась.
Попригинати, -на́ю, -єш, гл. Пригнуть (во множествѣ). Попригинай бо мені рогачі, а то не беруть менчих горщиків.
Порозспівуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Распѣться (о многихъ).
Фу́кання, -ня, с. 1) Дуновеніе (ртомъ). 2) Крики (на кого), брань.
Хутір, -тора, м. Отдѣльная усадьба внѣ селенія, выселокъ. Як би з хутора, то б і повірила. З давнього-давна у гаї над ставом удвох собі на хуторі жили. Ум. хутірець, хуторець, хуторо́к. Жила вдова хуторцем.