Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ата́сь! меж. См. Тась.
Бризнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бризкати. 1) Брызнуть. Навіть дощ ніколи не бризне на цей великий пісок. Дещо. 2) Упасть (въ воду). Росхитавшись, бризнув в воду. Котл. Ен. II. 42. 3) Ударить. Бризнула невістку по зубах. 4) бризнув му в живі очі. Сказалъ ему рѣзко правду, сказалъ дерзость. Фр. Пр. 126.
Зачиня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. зачини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Затворяться, затвориться. Кот. Ен. V. 20. Зачиняються царські врата для нашого брата. Ном. № 4782.
Паренати, -наю, -єш, гл. = паренити. Перед Благовіщенням не орють і не сіють, лит паринають (покладають) поле. МУЕ. III. 40.
Пещений, -а, -е. Балованный, избалолованный, изнѣженный. Росла вона, як утя на воді, і пещена була така. МВ. І. 130.
Пупінок, -нка, м. = пуп'янок 1. Желех.
Пуплях, -ха, м. = пуп'яшок. Желех. Ум. пупляшок.
Розбіль, -болю, м. Заболѣваніе. До ростріску, до розболю будеш жати. Вх. Зн. 61.
Чепелина, -ни, ж. = чепель. Ой украв я чепелину, ненька каже: здається, сину. Гол. I. 168.
Шкоблити, -блю, -блиш, гл. Скоблить, скресть. Шух. І. 253.