Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бренькач, -ча, м. 1) Плохой музыкантъ. 2) = бринькач. Ум. бренькачик.
Вивалити, -ся. Cм. вивалювати, -ся.
Дрю́ччя, -чя, с. соб. Толстыя палки. щоб тебе́ на дрю́ччі ви́несли! — Пожеланіе смерти. Г. Барв. 225.
Марнува́ння, -ня, с. Напрасная трата, потеря.
Охвітний, -а, -е. Пріятный; удобный.
Повідправляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Отправить, отослать (многихъ). До людей діти поодправляю. Мил. 187. 2) Окончить служеніе въ церквяхъ. Скрізь по церквах уже повідправляли службу Божу. Харьк. у.
Причинець, -нця, м. Зачинщикъ, виновникъ. Закр.
Прокукурікати, -каю, -єш, гл. Прокукарекать, прокричать (о пѣтухѣ).
Фарбаня, -ні, ж. 1) = фарбаниця. Желех. 2) Юбка шерстяная бѣлая или черная. Вх. Лем. 4 77.
Шкодник, -ка, м. 1) = шкідник. 2) Шалунъ, проказникъ.