Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брязкання, -ня, с. Бряцаніе. Левиц. Пов. 156.
Голю́к, -ка́, м. Голый человѣкъ, голышъ, голякъ. Чуб. V. 584.
Магна́т, -та, м. Магнатъ. А магнати палять хати, шабельки гартують. Шевч. 131.
Нездольний, -а, -е. Неспособный, слабый, безсильный что-либо сдѣлать.
Обілляти, -ля́ю, -єш, гл. = облити. Обілляли мене дрібненькії сльози. Чуб. V. 60.  
Позабірати, -ра́ю, -єш, гл. Забрать (многое). Усе позабірала, а синій камінець, що батько звелів купити, я й не взяла в Василя. Кв. В слободі позабірають усе. ЗОЮР. І. 110.
Приневільний, -а, -е. Подневольный, рабскій.
Розвлать подерниця, — -ти — -ці, ж. Раст. Aira caespitosa. Шух. І. 20.
Торкати, -ка́ю, -єш, сов. в. торкнути, -ну, -неш, гл. 1) Трогать, тронуть, задѣвать, задѣть, толкать, толкнуть. Торкни його, нехай не дрімає. Не гавкайте, собаченьки, я вас не торкаю. Грин. III. 284. Хто торка, тому відчиняють. Шейк. 2) Попивать, выпить. Торкаючи потроху гарну варенуху, кожний росказував про своє перше життя. Стор. МПр. 154. 3) торкай! Трогай! (Приказаніе кучеру). Сим. 57. Сів на бричку: «Торкай!» І тільки закурилось. Св. Л. 169.
Чемериця, -ці, ж. Раст. а)біла. Veratrum album L. ЗЮЗО. І. 140. б)жовтава. Veratrum Lobellianum. Шух. І. 20. в)чо́рна. Veratrum nigrum L. ЗЮЗО. І. 140.