Бугайкуватий, -а, -е. 1) О волѣ: похожій по внѣшнему виду на племенного быка. Бугайкуватий віл.
2) О человѣкѣ: развратный, ловеласъ. Та це бугайкуватий панич.
Вивести, -ся. Cм. виводити, -ся.
Гайдачок, -чка, м. Особый родъ орнамента на писанкѣ.
Дрябча́к, -ка́, м. Раст. Cirsium lanceolatum.
Камінюка, -ки, ж. Камень (одинъ). Чи бачиш, у неї є серце, і ти замість його кладеш камінюку. Cм. каменюка.
Півзен, -на, півзень, -ня, м.
1) = півзина.
2) Въ шутку: сопля. От поправ півзеня під носом! ще-сь не навчив, щоб матір навчати.
Підштанки, -ків, м. мн. Подштаники, исподніе штаны.
Рижиїще, -ща, с. Поле, гдѣ былъ рижій.
Хамнути, -ну, -неш, гл. Съѣсть быстро. Нашвидку хамнув трошки, або випив.
Цідилка, -ки, ж. = ціди́лок. зостався на цідилці. Попался во лжи.