Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відбірка, -ки, ж. У оконщиковъ: инструментъ для образованія кромокъ въ рамахъ. Вас. 149.
Дрюче́чок, -чка, м. Ум. отъ дрюк.
Зате́мрітиси, -рюся, -ришся, гл. Потемнѣть, стемнѣть. То вияснилося було, а то знов затемрілося. Н. Вол. у. Вийшли увечері, а у ліс прийшли — затемрілося, нічого не видко. Камен. у.
Зачина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. зача́ти, -чну, -не́ш, гл. 1) Начинать, начать. То ж козаки із ляхами пиво варить зачинали. Дума. Зачало світати. Мл. л. сб. 314. Як приїхав приймачище, зачав тещу бити. Чуб. III. 128. 2) Начинаться. Як зачинає звада, не поможе й рада. Ном. № 3510.
На́горь, -рі, ж. Нагаръ. Нагорь на ґнотові. Конст. у.
Орандарство, -ва, с. = орендарство.
Почухатися, -хаюся, -єшся, гл. Почесаться (на зудящемъ мѣстѣ).
Сівок, -вка, м. Количество взятаго для посѣва въ руку зерна.
Хор, -ру, м. Хоръ. Ангельськії вся хори там ся збірают. Чуб. ІІІ. 327.
Широкополий, -а, -е. Обширный, безпредѣльный. Лани широкополі. Шевч. 666.