Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Заня́вкати, -каю, -єш и занявча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Замяукать.  
Лет, -ту, м. Леть, полетъ. Туди саме лет (бджолам) через яр. Черк. у.
Лу́сочка, -ки, ж. Ум. отъ луска. Желех.
Мня́шкурити Cм. м'яшкурити.
Поскочити, -чу, -чиш, гл. Прыгнуть; быстро пойти. Поскочила Орися до дверей. К. (ЗОЮР. II. 201).
Потріпувати, -пую, -єш, гл. 1) Потрепывать. Вона стоїть собі та коноплі потріпує. 2) Осуждать; ругать, поносить. Не дуже лишень потріпуйте село, коли любите сільську мову. Левиц. Пов. 170. Сидить та потріпує своїх сусідок. Потріпує сучим сином. Лубен. у.
Рист! меж. Крикъ на овецъ, когда гуцульскій пастухъ, перегоняетъ ихъ изъ одного помѣщенія въ другое для доенія. Шух. І. 193.
Соколиха, -хи, ж. Соколиха, соколья самка. Соколихо-мати, коня не продати. Чуб. V. 886.
Торохтело, -ла, с. Деревянный колокольчикъ на шеѣ коровы, вола. Зміев. у.
Укмітувати, -тую, -єш, гл. = укмітити. От скільки ж нас там було, а нікого ж ви не укмітували, як мене. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.