Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гінчий, -а, -е. Гончій. Біжит як гінчий пес. Фр. Пр. 37.
Зга́д, -ду, м. 1) Воспоминаніе. 2) Напоминаніе. ні зга́ду, ні спо́гаду. И не вспомнить. Про гроші чоловікові ні згаду, ні спогаду. Грин. II. 144.
Мутни́й, -а́, -е́ Мутный. Ой чого ж ти, мила, такая, як водиченька мутная? Н. п.
Огнивце, -ця, с. 1) Ум. отъ огниво. 2) То-же, что и песик въ ткацкомъ станкѣ. Cм. верстат. МУЕ. III. 24.
Оголоска, -ки, ж. Объявленіе, извѣщеніе. Оголоски оголошував у церкві. Вх. Уг. 255.
Перемеженитися, -ниться, гл. безл. Пройти, окончиться къ добру, обойтись. МВ. ІІ. 116. Люде думали, що воно так і перемежениться, бо наче все вщухло. Г. Барв. 510.
Получати, -ча́ю, -єш, сов. в. получи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Соединять, соединить. Чей нас Бог получить з собов, — будеме щасливі. Гол. III. 393. 2) Получать, получить. Іди, синку, та за рідне браття, та получиш мій синочку, государське плаття. Чуб. V. 974.
Попіддовбувати, -бую, -єш, гл. То-же, что и піддовбти́, но во множествѣ.
Стравний, -а, -е. 1) Удобоваримый. 2) Съѣстной, съѣдобный.
Судити 2, -джу, -диш, гл. = судомити. Судорга судить руку. Борз. у.