Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Днюва́ння, -я, с. Дневаніе.
Довіршувати, -шую, -єш, сов. в. доверши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Заканчивать, закончить верхъ (стога, крыши). Довіршують уже стіжок. Черн. у.
Драгва́, -ви́, ж. Топь, топкое мѣсто. Cм. дрягва.
Дубала́ нар. Дыбомъ, вверхъ ногами. Дубала стати. Cм. дубора.
Калюка, -ки, ж. Большая, сильная грязь. Мнж. 121. Тепер дощ, калюка, — покаляєш свої білі ноженята. Мир. ХРВ. 306. Калюка на всі боки розбігалась од прудкої їзди. Мир. ХРВ. 301.
Очерт, -ту, м. Кругъ. очертом, очертою. Кругомъ, въ кружекъ. Очертом сідали, срібло й злато на три части паювали. Дума. Очертами сідали, пили да гуляли. Макс.
Пастая, -таї, ж. Раст. Lunaria rediviva L. Вх. Зн. 47.
Пчівняк, -ка, м. Raphanistrum arvense. Вх. Лем. 459.
Соромно нар. Стыдно. Та рознесе таку погану славу, що соромно й сказать. Гліб. Соромно такому багатиреві сина-єдинця у найми пускати. Мир. Пов. II. 21.
Черець, -рцю, м. = червець 2 — 4. МУЕ. I. 175. Ой плахотка-червчаточка, на три пальці черцю. Чуб. V. 675. Ум. черчик.