Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виголюватися, -лююся, -єшся, сов. в. виголитися, -люся, -лишся, гл. Выбриваться, выбриться, побриться. Достав.... бритву, виголивсь. Стор. І. 112.
Дя́тлів, -лова, -ве. Принадлежащій дятлу.
Кастрат, -та, м. Кастратъ. Шевч. ІІ. 168.
Переглянутися Cм. переглядатися.
Перепікати, -ка́ю, -єш, сов. в. перепекти, -печу, -чеш, гл. Перепекать, перепечь.
Перцювати, -цю́ю, -єш, гл. 1) Очень энергично что либо дѣлать, чего либо требовать. А він по тій ріллі з конякою перцює, біга. Лубен. у. Вже не даремне батько так перцювали, щоб її (подушку) покласти їм у голови. Грин. II. 186. Та ну бо! й почне з-за Ядама гнути. Росказав би мерщій, що там, та й край, — перцює стара. Грин. II. 167. 2) Дѣлать строгій выговоръ, ругать. Мнж. 189.
Позашморгувати, -гую, -єш, гл. Затянуть (петли и пр. во множествѣ).
Продовжувати, -жую, -єш, сов. в. продовжити, -жу, -жиш, гл. Продлять, продлить, протянуть. Доброму чоловіку продовж, Боже, віку. Ном. № 4430.
Рапуття, -тя, с. Хламъ, старый домъ. Вх. Зн. 58.
Тяжконогий, -а, -е. Тяжелый, медленный на ходу. Тяжконогий звір (о волѣ). К. ЧР. 213.