Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безмовий, -а, -е. Нѣмой. Син його, недоросток безмовий. К. ПС. 61.
Вицюркати, -каю, -єш, гл. Вытечь, вылиться. Вх. Лем. 398.
Копирсати, -са́ю, -єш, одн. в. копирсну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Ковырять, ковырнуть. Сів на приспі, похилив голову і все щось по піску паличкою копирсає. Кв. Знай копирсає сліпуючи то очіпки, то рушники. Кв. 2) Только с в. Полетѣть, упасть куда. Пошлю Енея до Плутона, або і сим в ад копирсну. Котл. Ен. VI и Слов.
Куйовда, -ди, ж. Ніч як куйовда стояла на дворі; мела страшна хуґа, заверюха крутила. Мир. ХРВ. 407.
Моска́льчик, -ка, м. Ум. отъ москаль.
Нахукати, -каю, -єш, гл. Надышать въ руки (во время холода, на холодное стекло и пр.).
Незнайомець, -мця, м. Незнакомец!.. Стрів її чуждоземець, чуждоземець, незнайомець. Гол. І. 208.
Плян, -ну, м. Планъ. Гн. II. 230,
Повлежуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Улежаться (во множествѣ). Уже повлежувались груші. Кіевск. у.
Скреготання, -ня, с. 1) Скрежетаніе. 2) Стрекотаніе.