Вдовувати, -вую, -єш, гл. = удовувати.
Дупча́стий, -а, -е. = дуплинастий. Стояв дуб дупчастий.
Карбівник, -ка, м. = карбівничий 1.
Міро́шничка, -ки, ж. Жена мельника.
Накі́ска, -ки, ж. Полый конецъ гусинаго пера, обрѣзанный и вставленный въ тонкій конецъ рога (Cм. ріжок), въ которомъ находится краска для раскрашиванія гончарныхъ издѣлій, — чрезъ каналъ пера изливается краска во время раскрашиванія.
Оббивати, -ва́ю, -єш, сов. в. оббити, обіб'ю, -єш, гл. Обивать, обить, сбить, стряхивать, стряхнуть. Зіма була і цвіт оббила. Пороги оббивати. Ой не оббивай ранньої роси, нехай обіб'є матінка моя.
2) Бить, побить, отбить. За скоки обіб'ю і щоки.
Правдивий, -а, -е. 1) Правдивый, справедливый. Смирітеся перед правдивим словом. Козак — душа правдивая, сорочки не має. Судом правдивим осудити.
2) Настоящій, истинный, дѣйствительный. Правдиві волоські гарбузи. Нарід катував (економ), — правдивіш кат був. Слухай, що мертві уста без сили до серця твого будуть казати і жаль правдивий оповідати.
Такісічкий, -а, -е. = такісінький.
Цокотнеча, -чі, цокотня, -ні, ж.
1) Рѣзкій и быстрый стукъ.
2) Стрекотаніе.
3) Быстрый разговоръ. Зостались без Масі тільки вдвійзі мати з дочкою, та ще й разом після весільного гомону, після її цокотні.
Шкарубнути, -бну, -неш, гл. = шкарубіти.
