Борона 2, -ни, ж.
1) Борона. Части ея: деревянные валки, въ которые вставлены зубья; каждый валок обоими концами укрѣпленъ въ двухъ глицях. Части гуцульской бороны: Борона має два довші крайні і два коротші середущі хребетники; впоперек хребетників переходить шість тонших естиків; там, де естики перехрещуються з хребетниками, задовбані через них обох зелізні чопи. під борону сіяти. Сѣять по жнивью безъ вспашки, задѣлывая только бороной. борону затігати за ним. Подольщаться къ кому. Ум. борінка, боріночка.
Воєвода, -ди, м. Воевода. Да оддав мене мій батенько да за воєводу, у чужую сторононьку, далеко од роду.
Кручечок, -чка, м. Ум. отъ кручок.
Мароква́, -ви, ж. Трясина, топь, болото.
Оприкривий, -а, -е. Противный, опостылый.
Підсолоджувати, -джую, -єш, сов. в. підсолодити, -джу, -диш, гл. Подслащивать, подсластить.
Просяниця, -ці, ж. Просяная солома. Овсяниця, просяниця — все то товару корис.
Складня, -ні, ж. = кладня.
Чистняк, -ку, м. Раст. Stachus recta L. Cм. чистець.
Штрик меж.
1) Для выраженія пырянья, укола. Штрик його в бік.
2) Для выраженія прыжка. Чорт.... штрик у воду. Почерез більшу (колоду) штрик.
