Бузок, -зку, м. Ум. отъ буз. Во многихъ мѣстностяхъ употребляется вмѣсто буз. Воркувала горлиця у садку, у куточку тихенькому на бузку. Ум. бузочок.
За́сіди, -дів, м. мн., за́сідка, -ки, ж. Засада, подстереганіе. ходи́ти, піти́ на за́сіди, за́сідку. Залегать, залечь на дичь. Охотники... підуть на засіди. Ходив я на засіди на котки. Пішов на засідки на вовків. На серни та оленя виходить стрілець на засідку.
Канцур, -ра, м. Отрепье, кусокъ. До канцура. До остатка, дочиста, до конца, совершенно. Витоптала бісова душа увесь овес до канцура. Онучи чвахтили, хоч викрути, — до канцура помочились. Покрали усе до канцура. Забув усе до канцура. Ум. канцурок. Так той меч на канцурки і розскочивсь.
Ло́же, -жа, с. = ложа. Іде Мариня до ложа. Марусенька ходить, ясне біле ложе стеле. панського ло́жа. Знатнаго рода. неправого ло́жа. Незаконнорожденный.
Ме́жка, -ки, ж. Ум. отъ межа.
Напастува́ння, -ня, с. Нападеніе, прицѣпка, придирка.
Поросплюскувати, -кую, -єш, гл. = пороспліскувати 1.
Спустіння, -ня, с. Запустѣніе.
Учтивий, -а, -е. Хлѣбосольный, гостепріимный. Попи — народ учтивай, — куди! — нікому не жалують хліба-соли.
Цісарка, -ки, ж. Австріячка.
