Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виличати, -ча́ю, -єш, гл. Просвѣчиваться (напр. о тѣлѣ подъ ажурной тканью). Мнж. 177.
Волосник, -ка, м. 1) = волос 2. Драг. 24. 2) Раст. Geranium sanguineum L. ЗЮЗО. І. 124.
Колотвиця, -ці, ж. Лучина, дрань. Вх. Зн. 27.
Мушта́тий, -а, -е. Мохнатый. Александров. у. Мнж. 185.
Попромінювати, -нюю, -єш, гл. Промѣнять (во множествѣ).
Посилкуватися, -куюся, -єшся, гл. Употребить усиліе. Посилкувались та й зробили. Черк. у. Не посилкується ні мало, щоб так палати перестало і щоб оцей пожар погас. Котл. Ен. II. 32.
Посхоплювати, -люю, -єш, гл. Схватить (во множествѣ).  
Примазати, -ся. Cм. примазувати, -ся.
Темнота, -ти, ж. 1) Тьма, потемки. А що мені даси, як я виведу тебе із цієї темноти? Рудч. Ск. І. 101. Темнота обняла її зразу. Мир. Пов. II. 55. 2) Невѣжество. 3) соб. Темные, непросвѣщенные люди. А безрозумна темнота до Дніпра прожогом рине. К. МБ. III. 243. 4) Въ загадкѣ: волкъ. ХС. III. 65.
Хованиця, -ці Воспитанница, вскормленница, пріемная дочь. Вх. Лем. 478.