Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дідува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Быть дѣдомъ; жить дѣдомъ. Ми будемо дідувати по пасіках тихо. К. Досв. 125. 2) Нищенствовать. 3) Быть сторожемъ на бахчѣ. Оце ти дідуєш у Грицька на бакші? Волч. у. Оце я на баштані дідую. Лебед. у.
Дожина́ння, -ня, с. Дожинаніе.
Злеге́сеньканар. Ум. отъ зле́гка.
Кізочка, -ки, ж. Ум. отъ коза.
Несподівано нар. Неожиданно; нечаянно.
Підступати, -па́ю, -єш, сов. в. підступити, -плю́, -пиш, гл. Подступать, подступить, подойти. Ні підступи до його. Ном. № 2543. От тілько що хотів Іван до колодязя підступить, — аж тут як зачхали змії. Рудч. Ск. І. 135.
Поблякнути, -ну, -неш, гл. Поблекнуть. Черниг. у.
Рипиґатися, -ґаюся, -єшся, гл. Презрительно: ползать. Вх. Лем. 460.
Смовдирь, -ря, м. Бездѣльникъ, лѣнтяй.
Устати Cм. встати.