Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

налітувати

Налі́тувати, -тую, -єш, гл. = налітати. Налітували голуби бо зна відкіля. Харьк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 499.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛІТУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НАЛІТУВАТИ"
Бенькетарь, -ря, м. Гуляка, любитель пировъ. Пани поробились домонтарями, бенкетарями. К. Гр. Кв. 10.
Гавкущий, -а, -е. = гавкучий. Отари стережуть бровки кудлаті, гавкущі, злющі. КМБ. II. 119.
Ді́йма, -ми, ж. Предчуствіе, вѣсть, догадка? Венгер Руса не боявся, не мав тої дійми, бо він не чюв, шьо йде москаль вороними кіньми. Гол. II. 461.
Займа́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. зайня́ти, заня́ти, -йму́, -меш, гл. 1) Трогать, тронуть. Козак дівку вірно любить, — заняти не сміє. Тим я її не займаю, що сватати маю, тим до неї не горнуся, що слави боюся. Мет. 105. Та гуляє козак Голота, та гуляє, ні города, ні села не займає. ЗОЮР. І. 15. Гайдамаки не займали замкових козаків і козаки їх не займали. ЗОЮР. І. 249. сло́вом займа́ти кого́. Заговаривать съ кѣмъ. Чужі, брате, сестри з дому Божого ідуть, всі як бджілочки гудуть, на хліб, на сіль людей закликають, мене ж, брате, словом не займають, мов в вічі не знають. Макс. (1849) 10. 2) Затрагивать, затронуть, задѣвать, задѣтъ. Хоч той його й ударив, дак сей же попереду заняв. 3) Занимать, занять. Підеш, матюнко, у поле та земного жита жати, та займеш широкую постать. Мет. 224. 4) Захватывать, захватить. Пани ввесь світ заняли. Чуб. III. 417. Полю́, — займаю не тільки бур'ян, да й буряки, і все... так і оголила. Г. Барв. 80. у поло́н заня́ти. Взять въ плѣнъ, захватить въ неволю. Чи її убито, чи в полон занято? Чуб. V. 628. 5) Загонять, загнать (домашнихъ животныхъ). Займи й нашу на пашу, — нехай напасеться. Ном. № 12095. Заняла я коровиці, на росу погнала. Грин. III. 685. Чаще употребляется въ болѣе тѣсномъ значеніи: захвативъ животныхъ на потравѣ, запереть ихъ впредь до выкупа хозяиномъ. Займи скотину і візьми за спаш. Сим. 217. «А ми проса насієм, насієм». — А ми коні пустимо, пустимо. — «А ми коні займемо, займемо». — А ми коні викупим, викупим. Чуб. III. 67. 6) О людяхъ: прогонять, прогнать. Прийшла тут до мене мяться! я як заняв її з двору, дак не знала куди тікати. Полт. г. Як займе з шинку, дак аж спотикаєшся! Г. Барв. 322. 7) О душевныхъ движеніяхъ: трогать, тронуть, затрагивать, затронуть (душу, сердце). Сі приказки займають душу зглибока. Хата, 41. Тихо так усюди, тільки соловейки співають... так душу твою й займає. Г. Барв. 136.
Колосок, -ска́, м. Ум. отъ ко́лос. В того доля ходить полем, колоски збирає. Шевч. 2) Родъ орнаментики въ видѣ колоса. Шух. І. 303.
Невпокійний, -а, -е. Безпокойный; тревожный. Батько й мати якіся невпокійні стали. Г. Барв. 238. Сни невпокійні сняться. МВ. ІІ. 9. В малому серці ворушилося щось недобре, невпокійне. Мир. ХРВ. 35.
Обрушати, -ша́ю, -єш, сов. в. обру́шити, -шу, -шиш, гл. Потрясать, потрясти, поколебать; обваливать, обвалить. Ти нам чисто всю хату обрушив. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Ризінка, -ки, ж. Одно изъ бревенъ, употребляемымъ для устройства ри́зей. Cм. ризи. Шух. І. 178, 179.
Стогнання, -ня, с. Стонъ, стенаніе. Піднявся писк, стогнання, охи. Котл. Ен. V. 70. В сумне стогнаннє обертались речі. К. ХП. 52.
Щедро нар. Щедро; въ изобиліи. К. Псал. 296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НАЛІТУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.