Доку́рювати, -рюю, -єш, сов. в. докури́ти, -рю́, -риш, гл. Докуривать, докурить.
Зарі́чний, -а, -е. Зарѣчный.
Зміцнювати, -нюю, -єш, зміцняти, -ня́ю, -єш, сов. в. зміцни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Укрѣплять, укрѣпить. Ти зміцнював коліна слабосильні. Вже б і помер, та зміцняє мене надія вас побачити.
Змовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. змо́витися, -влюся, -вишся, гл. Уговариваться, уговориться, условливаться, условиться. Драм. 310. Змовлялись, завтра як до бою достанеться їм приступить. Почали ми змовлятись, як двері відчинити Катрі і як їй вийти. Так змовлялися три товариші.
2) Сговариваться, сговориться (свадебн, обрядъ). У суботу змовлялись, а в неділю вінчались.
Кітчий, -а, -е. = кошечий. кітче молоко́. Раст. Молочай, Euphorbia. Кітча сова.
Му́дрість, -рости, ж. Мудрость. Кожда пригода до мудрости дорога.
Поосідлувати, -лую, -єш, гл. Осѣдлать (во множествѣ).
Ставний, -а, -е. 1) Статный, стройный. Мій жених був хороший такий, Господи! чорнявий, ставний.
2) Прудовой. Ставна вода.
Стягнутися, -гну́ся, -нешся, гл. = стягтися.
Схибитися, -блюся, -бишся, гл. Уклониться въ сторону, отскочить. Не повалений на місті (кулею) кнур кидається на дим і своїми здоровенними иклами порубає пластуна, як не вспіє схибитись.
