Банувати, -ную, -єш, гл.
1) Тужить, жалѣть. Не дуже за ним банували і швидко забули про него. Не бануй, мамко, за мнов, не беру вшитко з собов. Ци не будеш, моя рибко, за мнов банувати?
2) банувати на очі — болѣть глазами.
Безґрунтовний, -а, -е. Безпочвенный, неосновательный.
Одновірство, -ва, с. Единовѣріе.
Простиня, -ні, об. Простой, негордый человѣкъ. Як із діда багач, або із пана пан, так і простиня, а як із мужика пан, так і гординя.
Роздрочитися, -чуся, -чишся, гл. Разсвирѣпѣть, разъяриться. Роздрочились, мов бугаї.
Сільниця, -ці, ж. Солонка. Ум. сільничка.
Тліти, тлію, -єш, гл.
1) Тлѣть, горѣть безъ пламени. Не згоріла (душа), а зосталась, — тліє й досі тліє. Тлів він серцем, глядючи на мене. Нема та й нема з ярмарку мого чумака, а я тлію та млію.
3) Тлѣть, гнить. Піп не схоче даром ховати.... хоч нехована тлій.
Тодішній, -я, -є. Тогдашній, съ того времени. Це ще тодішня молодиця, як я заміж ішла. Як би тодішній собака, то давно б здох.
Хіть, хо́ті и хіті, ж. Охота, желаніе. Були латинці дружні люде і воюватись мали хіть. Сього дива — аби хіть. Аби хіть була! от як уже немає хоті.... Хіті з вола, а сили з комаря. хіть мати до ко́го. Имѣть къ кому склонность, влеченіе. До кого ти хіть більшу маєш?
Чарівний, -а, -е. Волшебный. Я горілки не п'ю, а чарівної і потім. О моя радість, мій сон чарівний.