Відмірати, -раю, -єш, сов. в. відмерти, -дімру, -реш, гл. 1) Умирать, умереть, перемирать, перемереть. Більш як двісті чоловіка сього року відмерло в нашій волості. Багато бджіл повиприскало й одмерло. 2) Обмирать, обмереть и потомъ снова возвратиться къ жизни. Було, послі почую, що люде одмірали. Чому в нас не одмірають? Я пішла б роспитала про свого (покійного) дідуся.
Зва́да, -ди, ж. Ссора, распря, раздоръ. Лучча солом'яна згода, як золота звада. Ум. звадка. Нема тії хатки, де б не було звадки.
Ліси́стий, -а, -е. Лѣсистый.
Навпрачки́ нар. Напрямикъ, прямикомъ, прямо. Cм. навпростець.
Облетіти, -лечу́, -ти́ш, гл.
1) Облетѣть (вокругъ); переносно: быстро обѣжать. Мов сизая голубонька село облетіла.
2) Обсыпаться. Щось її (грушу) трусить: вже грушки обсипались і лисця облетіло.
Переляментувати, -ту́ю, -єш, гл. Перестать вопить, кричать.
Попасище, -ща, с. Пастбище. Оце коло хутора і попасище має.
Похил, -лу, м. Наклонъ. Малий похил у сієї сохи.
Роспросторювати, -рюю, -єш, сов. в. роспросто́рити, -рю, -риш, гл. 1) Распространять, распространить, простирать, простереть. Ти своє величне з неба на всю землю роспросторив. Тінь темної ночі піднімала своє чорне крило і роспросторювала усюди темноту. 2) Разставлять, разставить (руки). Роспросторила руки, наче крила.
Хлопець, -пця, м.
1) Мальчикъ. П'ятеро діток Бог дав: дві дівчини і три хлопці.
2) Подростокъ, юноша, молодой человѣкъ, парень; мн.: ребята. З Богом — не з хлопцем жартувати. Еней був парубок моторний, і хлопець хоть куди козак. Дівчата ж із хлопцями начали гулять. У ліс, хлопці! Хлопці-риболовці, удалі молодці, ви закиньте сітку через синє море.
3) Ученикъ у ремесленника.
4) мн. хло́пці. Родъ пантомимы съ куклами и музыкой; устраивается дѣвушками на рождественскихъ святкахъ.
5) Подпорка въ дышлѣ у воловьяго воза.
6) Штативъ, подставка для веретена въ видѣ четырехугольной рамки, когда съ веретена сматываютъ на клубокъ нитки. Ум. хло́пчик, хло́пчичок. В його двоє дітей зосталося: хлопчик і дівчинка. Cм. хлоню.