Анки́р, -ру (рю), м. = Альки́р. Де ж ти будеш спала? — В анкерю, в пірю.
Бекатися, -каюся, -єшся, гл.
1) Тащиться, съ трудомъ идти. Верстов десять ішли — бекались, бекались.
2) Таскаться. Скільки не бекається, бач, у чужих селах, — а п'яний не буде.
Бороти, -рю, -реш, гл. Бороть, одолѣвать. О Боже мій несконченний! дивитися горе, що тепера на сім світі віра віру боре.
Вовцюга, -ги, м. Ув. отъ вовк.
Зафарбува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Закрасить.
Лися́к, -ка, м. = лисак.
Орендарівна, -ни, ж. Дочь арендатора.
Позмахувати, -хую, -єш, гл. Смахнуть, сместь (во множествѣ).
Стоптувати, -тую, -єш, сов. в. стоптати, -пчу, -чеш, гл. 1) Стаптывать, стоптать. Чорт сім пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав. Черевички я стоптала. 2) Топтать, потоптать. Бодай же ти, милий, того не діждав, щоб ти мою чорвону китайку під ноги стоптав.
Челядина, -ни, ж. 1) Взрослая дочь, дѣвушка. Ой тепер же я Не дівка, тепер я в батька не дитина, не дитина та й не челядина. В мене личко — як яблучко, тепер як калина, як вийду я на улицю, — мила, люба челядина. 2) Женщина. Пішла бідна вдова подовж улонькою да зустрілася із сусідонькою: «Ах, сусідо, сусідо, молода челядино, та чужая чужанино, прийми мене до смерти жити! Ум. челяди́нонька. челяди́ночка. дівчина-челядиночка.