Догори́ нар. Вверхъ. Як летіла ворона догори, то й крякала; а як на діл, то й крила опустила. Колос повний до землі гнеться, а пустий, догори стирчить. Догори́ нога́ми. Вверхъ ногами. Догори́ че́рева. Навзничъ. Крутнувсь догори черева. Лягти́ догори́ че́рева. Лечь на спину. Підеш собі у сад, ляжеш долі догори черева під грушею.
Дозволя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. дозво́лити, -лю, -лиш, гл. Позволять, позволить, дозволять, дозволить, разрѣшать, разрѣшить. Не дозволяв говорити бісам. Не дозволю кров людськую марне розливати.
Зазуби́ти Cм. зазублювати.
Курбет, -та, м.? Наш брат курбет хліба не втреть, а бублики лупить, як хто купить.
Наке́пкатися, -каюся, -єшся, гл. Нажраться. Накепкався, як свиня браги.
Підмощувати, -щую, -єш, сов. в. підмости́ти, -щу́, -стиш, гл.
1) Подмащивать, подмостить. І підмощувала, і сама доставала, так яблунька все вгору.
2) Подкладывать, подложить.
Радіння 2, -ня, с. Радованіе, радость.
Статися, -ся. Cм. ставати, -ся.
Стигнути, -гну, -неш, гл.
1) Простывать, остывать. Чому ти борщу не їси? — Гарячий дуже, нехай стигне.
2) Застывать, застыть. Кров ллється, аж по землі стигне.
3) Созрѣвать. Не чіпай же яблук, нехай собі стигнуть, то кращі будуть.
Холошні, -шень, ж. Зимніе штаны изъ толстаго бѣлаго сукна (у крестьянъ). До холошень треба й кожушок куценький.
